Хто контролює минуле, той контролює майбутнє;
хто контролює теперішнє, той контролює минуле.
Джордж Орвелл, роман-антиутопія «1984»
Росія, як і Океанія Джорджа Орвелла, теж полюбляє переписувати історію, особливо на захоплених територіях. Це вона робить в анексованому з 2014 року Криму, на захоплених частинах Донецької та Луганської областей, а тепер — на нових окупованих територіях України. У Путіна зрозуміли, що точкою входу до зміни історії є школи, тому українська освіта сьогодні — один із головних об'єктів тиску російських окупантів.
Перший місяць навчального року наочно підтвердив, які ідеологічні стратегії обкатують росіяни на захопленій українській землі. Котру вони за результатами фейкових референдумів планують включити до складу тоталітарної імперії.
Росія хоче контролювати минуле і спалює українські книжки
«Для росіян сфера освіти була пріоритетною з самого початку окупації. Як тільки вони зайшли військами на новоокуповані території, зразу ж почали планувати організацію освітнього процесу, щоб встановити контроль над суспільною думкою та суспільством загалом», — зазначив депутат Запорізької обласної ради Аскад Ашурбеков в ефірі YouTube-каналу «Говорить ОПОРА».
На захоплених українських землях окупаційна влада одразу анонсувала перехід на російські освітні програми. Паралельно розпочалося вилучення зі шкільних і храмових бібліотек українських книжок, зокрема підручників з історії України. Наприклад, зі шкіл Луганської області окупанти вилучили і вивезли в невідомому напрямку близько 22 тисяч підручників з історії України. В Маріуполі окупанти пішли ще далі та спалили всі книжки з бібліотеки храму Петра Могили.
Мета таких дій — сформувати нове сприйняття реальності та розуміння історії на окупованих територіях. Ця нова реальність базуватиметься не на правді, а на вигадках і фантазіях російської державної пропаганди. У цій реальності Росія фігуруватиме не як агресор, що атакував Україну, знищив Маріуполь, вчинив злочини в Бучі та Ірпені. Росія не хоче, щоб її вважали агресором, вона хоче бути визволителем. Саме цю думку пропаганда нав'язує жителям захоплених територій. І починає зі школи.
Як Росія тисне на українських учителів і батьків на ТОТ
Після знищення українських книжок агресори взялися за відкриття шкіл, у яких діти тепер мають навчатися за російською програмою. Окупанти шукають лояльних освітян, але таких виявилося зовсім мало. Більшість директорів шкіл та вчителів, які залишилися на окупованих територіях, не захотіли йти на співпрацю з росіянами.
У цій ситуації Росія почала робити те, що вміє дуже добре, — тиснути, залякувати й викрадати освітян, які відмовляються співпрацювати. Так, наприклад, на початку травня в Бердянську окупанти викрали Ольгу Ніколаєву, що викладала українську мову та літературу в школі №3.
Наприкінці серпня у тимчасово окупованій Новій Каховці на Херсонщині російські військові викралидиректорок ліцеїв №2 та №3 Оксану Якубову та Ірину Дубас. Наразі доля цих людей невідома. Таких випадків дуже багато. У практично знищеному Маріуполі, який опинився на межі гуманітарної катастрофи, окупанти погрожували вчителям, котрі відмовилися від співпраці, обмежити доступ до «гуманітарної» допомоги.
Втім, і такі методи не дали бажаного результату. Кількість шкіл, відкритих у новому навчальному році на окупованих територіях, невелика, а кількість учнів, яка їх відвідує, теж мізерна.
«Окупанти змогли запустити своє навчання лише у 10% шкіл Запорізької області. При цьому наповнюваність цих шкіл невисока. Максимум 15%», — зазначає Аскад Ашурбеков.
Схожа тенденція спостерігається й на Херсонщині. Про це у Telegram-каналі написавзаступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський.
«1 вересня на території окупованої Херсонщини пройшло зовсім не так, як планували орки. Усі їхні спроби схилити якнайбільше вчителів до співпраці та батьків до того, щоб вони віддавали своїх дітей на зомбування «рускому міру», провалилися з тріском! Мінімум відкритих шкіл з російською програмою, і практично повна відсутність дітей», — зазначив політик.
Зрозумівши, що залякування освітян не дає результатів, окупанти почали тиснути на батьків, які не хочуть віддавати своїх дітей у захоплені росіянами школи. У школи, які вже працюють над знищенням особистості українських дітей і чинять на них психологічний тиск. Гіршим за який може бути тільки фізичне насилля.
«Триває залякування батьків, які відмовляються віддавати дітей у захоплені школи та дитячі садочки. Окупанти погрожують штрафами і конфіскацією майна, а тим, хто привів дітей на так зване навчання, пропонують 4 тисячі рублів (1,2 тис. грн. — А.Б.) за кожного школяра. Проте охочих дуже мало», — повідомив у Telegram-каналіочільник Херсонської ОВА Ярослав Янушевич.
За словами Аскада Ашурбекова, в Запорізькій області та Маріуполі росіяни запровадили трирівневу систему санкцій: 1) попередження; 2) штраф у розмірі 40 тис. руб. (12 тис. грн. — А.Б.); 3) позбавлення батьківських прав.
Крім того, в Маріуполі вчителі-колаборанти розсилають батькам у Viber повідомлення з погрозами. Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко припускає, що до таких заходів колаборанти змушені вдаватися через рекордно низьку кількість дітей у школах окупованого міста.
«Освітяни, які пішли на співпрацю з окупантами, масово розсилають повідомлення батькам, прямо попереджаючи, що за умови мешкання в місті та невідвідування окупаційних шкіл дітей буде вилучено з родин примусово. Черговий злочин проти людяності на марші», — зазначає Андрющенко.
За словами Аскада Ашурбекова, за таких обставин деякі батьки змушені віддавати дітей до відкритих росіянами шкіл. Втім, зазначає він, серед цього шкільного контингенту є частина дітей, що паралельно дистанційно навчаються в українських школах. «Це дуже важливо, бо українська влада закликала батьків, які залишилися на окупованих територіях, якщо ті через тиск або інші обставини не можуть виїхати, то в жодному разі не потрібно залишати онлайн-навчання в українській школі. Українська школа дає шанс на майбутнє для цих дітей», — вважає депутат.
Водночас, за його словами, українська влада наголошує, що відвідування офлайн-навчання, яке організовують окупанти, може бути небезпечним для життя та здоров'я дітей. Часто у школах російські війська розміщують склади зі зброєю, і дуже висока ймовірність провокацій із боку росіян, аби звинуватити в них ЗСУ.
Російські вчителі на ТОТ і «підвищення» кваліфікації для колаборантів
Попри невдачі, Росія продовжує активно переводити український освітній процес на російські рейки. Не знайшовши достатньої кількості колаборантів, окупанти відправили на окуповані території кримських і російських учителів, які мають навчати українських дітей за російською програмою. Скільки їх — достеменно невідомо, щонайменше — кілька сотень. На початку вересня міський голова Мелітополя Іван Федоров розповів, що окупанти привезли в місто понад 500 російських учителів. Ще про 80 педагогів із південних районів Росії, які поїхали працювати на захоплені українські землі, повідомив проєкт Радіо Свобода «Кавказ.Реалії» з посиланням на дані профспілки «Альянс вчителів».
Після успіху української армії на Харківщині набула розголосу історія про затримання на визволених територіях України кількох десятків учителів із Росії. Про це 12 вересня в коментарі одному з українських медіа повідомила віцепрем’єр-міністерка України Ірина Верещук. Однак за декілька днів інформацію спростували в Офісі генпрокурора. У відомстві повідомили, що українські правоохоронці не затримували російських учителів на визволених територіях Харківської області. Зараз складно відповісти, чи були на Харківщині російські вчителі. Наразі відомо лише одне: після відступу російської армії з Харківщини їх там точно немає.
Слід зазначити, що, крім завезених учителів, в організації освітнього процесу окупанти спираються на вчителів-колаборантів. Для них Росія розпочала процес «переатестації», щоб «підтягнути» їхні знання. Такі курси особливо актуальні для викладачів історії. Наприклад, за тиждень до контрнаступу ЗСУ вчителів із Харківської області вивезли на курси в російську Курську область. Також під російську програму окупанти завозять російські підручники та підручники авторів з «ЛДНР».
Чому окупанти хочуть нав'язати росіїзацію освіти на ТОТ
Тут усе очевидно — це елемент стратегії Росії зі знищення України як держави, української нації таетносу. Українців на окупованих територіях чекає русифікація. Окупантові важливо, щоб вони перестали ідентифікувати себе з Україною та стали росіянами. Врешті, чим більше українців стане росіянами, тим менше залишиться українців. А чим менше українців, тим слабший опір буде на захоплених територіях, — така логіка дій Росії.
І саме школа — той інструмент, із допомогою якого російська федерація може реалізувати цю стратегію в довгостроковій перспективі. Окупанти планують викладати дітям усі предмети російською мовою за російською програмою, де вони привласнять собі частину українського минулого, наприклад історію Київської Русі. В цій програмі героями називатимуть історичних персон, які боролися проти української державності, —Петра I, Володимира Леніна тощо. Натомість важливі українські історичні постаті, такі як Іван Мазепа чи Симон Петлюра, будуть показані в негативному світлі, а інші, наприклад Іван Франко чи Василь Стус, — зникнуть зі шкільної програми взагалі.
Ба більше, аналіз схожих ситуацій у минулому дозволяє припустити, що так окупанти планують «виховати» військову силу для подальшої війни з Україною. Саме цей сценарій РФ реалізувала, мобілізувавши до своїх збройних сил українців із раніше окупованих Донецької та Луганської областей, а також із Криму.
Втім, поведінка Росії на захоплених територіях нагадує не лише її практику дій в анексованому Криму та окупованих раніше частинах Донецької і Луганської областей, а й політику СРСР, яку він реалізовував у захоплених після Другої світової війни західних областях України. Таку схожість помітив український історик і журналіст Вахтанг Кіпіані.
«На окуповані території русскіє масово завозять учителів. Не так важливо, який предмет вони будуть викладати. Їхнє завдання — робити українських дітей русскімі, солдатами армії РФ, — це вже бачимо в Криму і Донбасі. Це повторюється історія 1940-х. Совєтизація західних регіонів України якраз відбувалася, зокрема, через учительок і викладачів вишів (поцікавтеся, скільки предметів у львівських інститутах, наприклад, викладали російською аж до перестройки)», — написав у Facebook головний редактор «Історичної правди».
Як Україна організовує освітній процес на ТОТ
Незважаючи на складну ситуацію, Україні вдається організовувати освітній процес на тимчасово окупованих територіях. Наразі навчатися на ТОТ за українською програмою можливо дистанційно у форматі онлайн, екстерном або ж у форматі сімейного навчання. Офлайн-навчання за українською програмою поки що неможливе.
Із-поміж названих трьох варіантів найпопулярніша опція дистанційного онлайн-навчання. Завдяки пандемії COVID-19 досвід його організації українські освітяни вже мають.
Наприклад, у Херсонській області 95 загальноосвітніх закладів освіти проводитимуть навчальний процес дистанційно. Про це розповіла начальниця управління освіті і науки Херсонської ОВА Тетяна Юшко під час щорічної обласної педагогічної конференції, яка відбулася 30 серпня. За її словами, до адміністрації надійшло 44,5 тисячі заяв від батьків про організацію дистанційного навчання на окупованих територіях. Більшість їх перебувають на підконтрольних Україні територіях або за кордоном. Утім, є й ті, котрі залишаються на ТОТ.
Також вона наголосила, що Україні важливо не втратити зв'язок із українськими школярами з окупованих територій. «Наше завдання — не загубити жодної дитина, де б вона територіально не перебувала: на підконтрольній території України, за кордоном чи на окупованих територіях. Ситуація, яка склалася, кардинально змінює функцію школи. Тепер її головна мета — під тиском ворожої навали дати дитині підтримку та опору, а також відновити спілкування між дітьми», — вважає Тетяна Юшко.
Окупантів страхає той факт, що Україні вдається організовувати дистанційне навчання на ТОТ. Тому вони тиснуть на родичів керівників освітніх закладів, які виїхали й організували навчання у форматі онлайн із підконтрольних Україні територій або з-за кордону. Однак поки що безуспішно.
Що робити Україні, аби протидіяти російським планам?
Відповідь очевидна — деокупувати захоплені росіянами території. Втім, поки триває контрнаступ ЗСУ, який може бути не таким швидким, як усім нам хочеться, Україна не може дозволити собі перестати боротися за своїх людей і втратити з ними зв'язок.
Онлайн-навчання в українській школі — один із інструментів підтримки зв'язку України зі своїми громадянами на окупованих територіях. Тому, попри російський тиск, наша держава має й надалі допомагати своїм громадянам евакуюватися з окупованих територій та шукати технічні рішення, які спростять доступ до дистанційного навчання.
Більше статей Анатолія Бондарчука читайте за посиланням.