Це може статися через тиждень або через два місяці. Але ми переможемо, і почнеться наступний етап історії — етап відбудови, коли потрібно буде відновити розбиті снарядами дороги, підірвані мости, розбомблені ТЕС, школи, дитсадки, лікарні й тисячі знищених будинків, що були житлом для сотень тисяч людей.
На відбудову знадобиться величезна сума коштів. Уже зараз уряд України оцінює збитки в понад 500 млрд дол. США. І це дуже приблизна, неповна й не остаточна цифра, оскільки війна ще триває. Нас чекає титанічна праця з оцінки завданої шкоди, інвентаризації пошкоджених та знищених об'єктів інфраструктури, майна громадян і підприємств, починати яку треба вже тепер. Причому оцінка ця має включати не лише матеріальну шкоду, а й суми відшкодування пораненим та сім’ям загиблих, моральну шкоду всім постраждалим, витрати на розмінування території, вкрадені природні ресурси, екологічні збитки, недоотримані прибутки підприємств і бюджету тощо.
Кошти на ці потреби надійдуть із кількох джерел.
Одним із них буде пряма допомога ЄС, Великої Британії та США, аналог плану Маршалла для України. Про підготовку такого плану вже заявили прем’єр-міністри Британії, Польщі й України, неофіційно йдеться про суму в понад 100 млрд євро. Оригінальний план Маршалла був запропонований бойовим генералом, держсекретарем, а пізніше міністром оборони США і лауреатом Нобелівської премії миру Джорджем Маршаллом як допомога від Сполучених Штатів 13 європейським країнам, насамперед Британії, Франції, Італії і ФРН, після закінчення Другої світової війни. СРСР, і, за вказівкою Сталіна, Польща та Чехословаччина від плану відмовилися.
Сукупна сума підтримки з квітня 1948-го по грудень 1951 року становила13,3 млрд дол., або близько 200 млрд дол. у сучасних цінах. Ця допомога не тільки стала величезним стимулом для відновлення економіки низки країн, а й дозволила США реалізувати в Європу надлишки товарів, не допустивши післявоєнної кризи перевиробництва, і на десятиліття закріпила статус цієї країни як ключової сили на європейському континенті. Фактично, план Маршалла та економічні й політичні зв’язки, що виникли між країнами під час його реалізації, стали підґрунтям для створення блоку НАТО.
Харків, березень 2022 р.
Аналогічний план зі схожими наслідками може бути реалізований і в Україні. Ми вже отримуємо допомогу, у т.ч. безповоротну, на десятки мільярдів доларів, і вона істотно підтримує економіку у складні воєнні часи. Значною мірою саме завдяки їй курс гривні, на відміну від рубля, не полетів у прірву навіть після тижнів надтяжких боїв та величезних інфраструктурних втрат. Також неофіційно реалізовується сучасний ленд-ліз із боку США і європейських країн.
Проте, за умови правильної лінії відносин із Заходом та НАТО, після нашої перемоги обсяги вливань та інвестицій в українську економіку зростуть у багато разів.
Україна не погодилася на роль жертви в цій несправедливій, загарбницькій війні, вона справами доводить, що є повноцінним, провідним членом цивілізованого демократичного світу. Допомагати Україні і безповоротно, і економічними інвестиціями стане не тільки моральним обов’язком розвинених країн, а й вдалим маркетинговим ходом. Це дозволить підприємствам та цілим державам відчути себе причетними до перемоги цивілізації. А в підсумку — і добре заробити, оскільки в Україні сформується й швидко зросте великий ринок із кваліфікованою та відносно недорогою робочою силою, що потребуватиме гігантських обсягів інвестицій. Обсяги будівництва в Україні будуть небачені з часів Другої світової. Крім західних країн, тут знайдеться місце і дружнім Туреччині та Канаді, можливо Австралії, арабським країнам. І навіть Китаю, якщо він не стане допомагати Росії, чого він робити не буде.
Однак основний тягар відповідальності повинен лягти на винуватця. Настільки масштабна й неспровокована агресія має бути покарана дуже жорстко, щоб відбити бажання так діяти не тільки в Росії, а й у її потенційних наступників, котрі, можливо, хотіли б силою змінити кордони вільних країн. Україна подолала комплекс меншовартості, сотнями років нав’язуваний їй загарбниками, насамперед росіянами. Ми примусимо відповісти за всі злочини, примусимо агресора заплатити, навіть якщо він не захоче робити це добровільно.
Буча, березень 2022 р.
Заплатити насамперед за всіх полеглих і поранених на цій війні. Неможливо виміряти грішми людське життя та здоров’я, проте вироблені механізми компенсації винною стороною, наприклад, родичам жертв падіння збитих літаків. На жаль, обидва останні приклади таких ситуацій, збиття Росією малайзійського Боїнга MH17 на Донбасі та Іраном рейсу МАУ PS752 в Тегерані пов’язані з Україною.
У випадку з MH17 Гаазьський суд наприкінці 2021 року виніс досить м’який вирок — Росія як винуватець трагедії, котрий, незважаючи на неспростовні докази, продовжує заперечувати свою вину, має виплатити кожному з родичів 1–3 категорії від 30 до 40 тис. євро. Середня сума компенсації за кожного загиблого становитиме від 300 тис. до 1 млн євро.
У випадку з PS752 Іран погодився виплатити родичам жертв по 150 тис. дол. (135 тис. євро), проте вони і Україна наразі відмовилися від такої суми. Тим часом канадський суддя присудив компенсацію родичам шести жертв катастрофи 100 млн канадських доларів (69 млн євро). Порівнянні суми мають бути виплачені й пораненим у цій війні. Отже, навіть якби держава-терорист зупинилася прямо зараз, виплати постраждалим становитимуть від 5 до 10 млрд євро (до 11 млрд дол. США). Крім того, компенсацію моральних збитків мають отримати всі жителі територій, котрі постраждали, незалежно від їхніх майнових втрат.
Київ, березень 2022 р.
За приблизними оцінками, за три тижні війни в Україні було пошкоджено та знищено понад 400 закладів освіти, понад 100 закладів охорони здоров’я, до 3 тис. житлових будинків, 15 аеропортів, десятки заводів, кілька ТЕС і ГЕС, 350 мостів і понад 15 тис. км доріг та залізничних колій. Лише ці активи коштують понад 100 млрд євро. Порівнянною є вартість знищеного і пошкодженого майна фізичних та юридичних осіб. Більшість об'єктів немає сенсу відбудовувати в їхньому попередньому вигляді, а отже відновлення коштуватиме ще дорожче.
Однак доки на Росії при владі Путін, вона ніколи добровільно не визнає свою вину й ігноруватиме рішення будь-яких судів. Отже, Україні доведеться всіма способами вимагати компенсацій: репарацій — як жертві агресії, і контрибуцій — як переможниці війни.
Примусити Росію платити цілком реально. На сьогодні на Заході заморожено, заблоковано або арештовано активів, які належать державі-агресору, на суму, щонайменше, 350 млрд євро. Найтяжчим і найнеочікуванішим ударом стали санкції проти Центробанку РФ, внаслідок яких було заморожено близько 300 млрд дол. (270 млрд євро), або майже половину всіх резервів Росії. За словами деяких офіційних осіб, ці кошти вже зарезервовані для України.
Також було заморожено кошти і майно сотень фізичних осіб, що потрапили під санкції. До санкцій ЄС, Британії та США приєдналися не тільки Канада та Австралія, а й Японія, Сінгапур, Нова Зеландія і навіть провідні китайські банки. Арештовано мільярди доларів і євро коштів, сотні вілл, квартир, автомобілів, літаків. Лише вартість супер’яхт «друзів» Путіна, заарештованих або заблокованих Францією, Німеччиною, Італією та Іспанією, становить понад 3 млрд євро.
Крім того, під різні санкції потрапили десятки банків, включно зі Сбербанком, ВТБ та Альфа-банком, і великих підприємств, які теж мають активи за кордоном. Після розвалу СРСР Росія з допомогою різних маніпуляцій захопила у власність практично все його закордонне майно в десятках країн вартістю сотні мільярдів доларів. Ще кілька мільярдів коштує майно агресора на території України. Нарешті, до 200 млрд євро (213 млрд дол.) коштів росіян потенційно може бути отримано зі Швейцарії, яка ще 28 лютого, частково порушивши свій 200-річний нейтралітет, приєдналася до санкцій ЄС за напад на Україну.
Чернігів, березень 2022 р.
За рішеннями національних і міжнародних судів, усе це майно може бути передане в управління Україні або продане на аукціонах із наступною передачею їй коштів. Крім того, за участь в агресії санкції було накладено на Білорусь та її підприємства. Маємо право вимагати компенсацію і в них. Україна вже заявила, що залучила до процесу стягнення відшкодувань найкращих юристів світу.
Після перемоги, максимальними темпами відновлюючи свою інфраструктуру та економіку, маємо продовжувати ставити першим пріоритетом забезпечення Армії. Бо той, хто хоче миру, готується до війни. Ми як ніхто інший засвоїли цей урок.
Більше статей Миколи Гаврися читайте за посиланням.