Понеділок став по-справжньому чорним для фінансових ринків Росії. Одностайне рішення Ради федерації дозволити президенту РФ Володимиру Путіну використовувати російські збройні сили на території України перевело конфлікт у якісно нову площину. Завдяки реакції провідних світових держав, Росія одержала "чудовий шанс" опинитися в міжнародній ізоляції, а міжнародні інвестори - привід розпочати примусові продажі російських активів як на західних, так і на російських майданчиках.
У результаті втеча інвесторів лише за один день знецінила капіталізацію російських компаній на Московській міжбанківській валютній біржі (ММВБ) на 62,5 млрд дол. Що, як відразу зазначили спостерігачі, перевищило розмір усіх витрат на підготовку та проведення Олімпіади в Сочі. Під час торгів на ММВБ торги акціями кількох компаній - "Мечела", "ФСК ЕЭС", "Мостотреста", "КамАЗа" - припинялися через падіння більш як на 20%. "Газпром" за день втратив 11%.
Загалом російський ринок акцій втратив понад 6% своєї капіталізації. Інвестори масово йдуть із Росії. До речі, слід зазначити, що у власності іноземців до останнього моменту було близько 70% акцій російських компаній, які перебували у вільному обігу, а також 70% російських єврооблігацій. За прогнозами, дані щодо відпливу прямих інвестицій за тиждень можуть показати цифру більш як 1 млрд дол.
І найбільш неприємне, що повернення інвесторів у недалекому майбутньому очікувати не варто, хоч би як привабливо виглядали акції російських емітентів (але про це - трохи нижче).
Курс долара на російських майданчиках, у свою чергу, виріс до 37 рублів, а євро піднімався до позначки 51,2 рубля. Банк Росії почав масові валютні інтервенції - для відносної стабілізації ринку йому довелося викинути на ринок понад 10 млрд дол., що є абсолютним історичним рекордом. У вівторок ЦБ продав валюти менше, на 300 млн дол.
Одночасно Банку Росії довелося підвищити ключову ставку до 7,0% (з 5,5%) річних. У результаті падіння рубля нібито вдалося зупинити, однак розраховувати на зростання російської валюти не доводиться. Швидше за все, її чекає стабілізація на поточних рівнях до моменту ослаблення геополітичних ризиків.
І хоча примирливі (як їх розцінили деякі учасники ринку) вівторкові заяви В.Путіна трохи ослабили напруженість, давши трохи прийти до тями російським ринкам, до остаточного вирішення конфлікту, як очевидно, далеко.
Тим часом газета Financial Times з посиланням на свої джерела в адміністрації Барака Обами повідомила про можливості запровадження санкцій щодо російських фінансових інститутів "за іранським зразком" як про один із варіантів тиску на Москву у разі початку воєнних дій в Україні. Якщо таку пропозицію буде схвалено, то російські фінустанови, які підпадають під санкції, втратять доступ до контрольованих США платіжних систем і можливість здійснювати операції в доларах.
І хоча зі свого боку Держдепартамент США заявив, що рішення про санкції поки що не прийняте, раніше держсекретар США Джон Керрі дав зрозуміти, що їхнє запровадження - це питання днів, а не тижнів.
Крім того, події в Україні можуть викликати зміни в енергетичній політиці Штатів. Запропоноване лідером республіканців Джоном Бонером скасування заборони на експорт газу зі США з метою "протистояти агресії Росії" не може вважатися санкцією проти Кремля, але воно покликане в перспективі зменшити залежність Європи від російських поставок енергоресурсів. Отже, збити на них ціни.
І хоча це питання поки що віддаленої перспективи, проте й зростання цін на нафту, що розпочалося під впливом геополітичної кризи, поки що нічим російській економіці не допоможе. На думку російських аналітиків, щоб це спрацювало "у плюс", ціна має бути стійко вищою за 120 дол./бар. Тоді як і самі російські офіційні особи раніше заявляли про можливості її зниження. Як відомо, уряд Росії затвердив бюджет на
2014 р. в еквіваленті близько 410 млрд дол. доходів при видатках майже 420 млрд і дефіциті в 10 млрд (або 0,4% очікуваного ВВП у 2,5 трлн дол.).
З огляду на те, що в Кремлі розраховують одержати близько половини доходів скарбниці за рахунок надходжень нафтового та газового секторів країни, цілком очевидно, наскільки болючим для російського держбюджету може виявитися зниження світових цін на енергоносії.
Тим часом варіант навіть обмеженої участі Росії в конфлікті може призвести до зростання бюджетних видатків і переоцінки кредитного ризику її валютних зобов'язань, вважають експерти Credit Suisse. У свою чергу, рейтингове агентство Standard&Poor's повідомило, що уважно відслідковує розвиток конфлікту між Росією та Україною, і попередило про можливості своєї реакції на події, що відбуваються, якщо вважатиме її доречною.
До речі, очевидною демонстрацією як поганого стану російської економіки, так і низької довіри до неї з боку зовнішніх інвесторів є курсова динаміка тамтешньої валюти ще до появи російських військових і техніки в Криму.
Рубль почав стрімко слабшати з січня поточного року, в якому російська валюта знецінилася на 7,7%, тоді як за весь 2013-й - на 7,4%. Населення вже тоді запанікувало, уряд заметушився. Чиновники почали активно заспокоювати громадян, мовляв, це євро та долар дорожчають, а рубль тут ні при чому. Водночас вони воліли не помічати багатьох реалій того, що відбувається. Практично стрімке падіння національної валюти називалося нормальним коливанням.
До речі, російський сценарій багато в чому нагадує український. Такі самі незрозуміло на кого розраховані забалакування з боку влади - так звані вербальні інтервенції. Такі самі валютні інтервенції центробанку, які з'їдають золотовалютні резерви. Таке саме пожвавлення спекулянтів, що цілком природно. Щоправда, тоді Росія ще не дійшла до фази штучного скорочення грошової пропозиції...
Більш глибинні причини девальвації рубля теж не сильно відрізняються від проблем, яких зазнає гривня. Хоч би як Росія надувала щоки, її економіка переживає стагнацію, стан рахунку поточних операцій досить сумний - гірший від часів кризи 1998 р. За оцінками аналітиків Morgan Stanley, російська економіка вже слабшає, і, попри високу вартість нафти, профіцит поточного рахунку знижується, а дефіцит бюджету в 2013 р. становив 1,3%. Рецесія цілком імовірна, хоча слабкий рубль, зменшення імпорту та зростання цін на нафту на тлі геополітичних ризиків можуть виступити
факторами стабілізації стану економіки. З іншого боку, тиск на неї чинить відплив капіталу з країни, що в 2013 р. становив 63 млрд дол. (порівняно з 55 млрд у 2012-му).
Ще до останніх подій прогнозний відплив капіталу з країни в 2014 р. оцінювався міністерством економрозвитку та торгівлі в 25 млрд дол. Однак думка незалежних економістів серйозно відрізнялася від офіційної: тільки в першому кварталі очікувався відплив капіталу на 30–35 млрд дол.
Однак усе це було до останнього понеділка, допоки ж весь світ губиться в здогадах - яким буде наступний?
Інвестори прекрасно розуміють, що російська економіка, яка і без того буксувала за порівняно сприятливої кон'юнктури, у разі запровадження санкцій може запросто впасти. І навряд чи з натхненням було сприйнято дещо істеричну "відповідь Чемберлену", що пролунала нехай і не з самого Кремля, а з його "найближчих околиць". Російські депутати в середу називали загрози санкцій то спробою шантажу, то обоюдогострою зброєю, заявляючи, що в Раді федерації навіть прийнялися за розробку відповідних заходів на випадок їхнього запровадження. Тирада глави комітету Ради федерації з конституційного законодавства Андрія Клішаса, що в цей час юристи вивчають можливість конфіскації активів і рахунків іноземних компаній, у тому числі приватних, пролунала цілком згідно з "найкращими більшовицькими традиціями". Які, виходить, виявилися в Росії ще якими живучими. Хай там як, загроза конфіскації (нехай поки й дуже теоретична) навряд чи є хорошим стимулом для іноземних інвестицій у російську економіку.