Сучасні тренди у венчурному капіталі

Венчур — це не тільки історія про гроші, які розраховує отримати інвестор. У ризикованих інвестиціях розмірковують категоріями поліпшення життя конкретної людини, зокрема, і груп людей — у широкому сенсі. 

Треба знати, що венчурний капітал — ключове джерело фінансування стартапів. Наприклад, 2020 року фонди вклали понад 300 млрд дол. у стартапи по всьому світу. Для порівняння: у 2009-му цей показник становив 40 млрд. Близько 60% усіх компаній у США, які стали публічними за останні 20 років, спочатку були профінансовані венчурним капіталом.

Кожен стартап слід розглядати з погляду вирішення прикладних проблем людини. Прості, але доречні приклади — служби доставки їжі, каршеринг, телемедицина тощо.

Служба доставки їжі заощаджує ваш час на приготуванні, каршеринг дає можливість їздити містом в автомобілі, а телемедицина не тільки набула особливої актуальності для віддалених (від лікарень та поліклінік) місць, а стала порятунком в умовах локдауну.

Вирішення яких проблем чекають від стартапів?

Щоб визначити коло проблем і завдань, слід під мікроскопом вивчити життєдіяльність звичайної людини. Чому звичайної? Бо чим ширша ваша аудиторія, тим популярніший ваш продукт або сервіс. 

Звичайна людина їсть, п'є, користується побутовою технікою, живе у квартирі чи будинку, пересувається містом і між містами, користується банківськими та страховими інструментами, споживає медіаконтент, працює в офісі або вдома, їй потрібно щось одягти. У звичайних людей є діти, бажання отримувати нові знання, емоції та досвід.

Поточний тренд, який перебуває над усіма проблемами, — вирішення проблем, пов'язаних із глобальною якістю життя. Йдеться про waste management (мінімізація продукування сміття, переробка сировини), ehealth (продукти, пов'язані з превентивним доглядом за здоров'ям, комунікацією з лікарями, обробкою аналізів і діагнозів), страхування (точне визначення суми та формату полісу на підставі скорингу даних), екології (CO₂-нейтральність, якість повітря та води).

Згідно з даними Глобального інноваційного індексу від 2020 року (підготовленого ВОІВ, Корнельським університетом, INSEAD), пандемія COVID-19 викликала сплеск людської винахідливості у проєктах, пов'язаних із охороною здоров'я та якістю повсякденного життя.

Жити довше і якісніше — девіз поточного тренду. Його реально організувати на наявних інструментах. Адже є AI (штучний інтелект — від англійського artificial in), є системи аналізу Big Data і солідні напрацювання в UX (користувацький досвід — від англійського user experience) для користувацького інтерфейсу. 

Більшість поточних інноваційних компаній і тих, які виникнуть у найближчому майбутньому, зоорієнтовані на міське населення. За прогнозами ООН, на 2050 рік рівень урбанізації сягне 70% від усього населення світу. Сьогодні міста й міські агломерації займають близько 2% земельних ділянок у світі, але створюють 80% світового валового внутрішнього продукту (ВВП) і понад 70% викидів вуглецю.

Урбанізація веде до загострення проблем, сконцентрованих у міському середовищі, — якості та кількості житла, інфраструктури й транспорту, здоров'я, виробництва та доставки їжі, контролю конфліктів і насильства, медицини.

Отже, формула успіху для засновника інноваційної компанії виглядає так: проблема якості життя широких міських мас вирішується за рахунок зручних інтерфейсів, побудованих на аналізі Big Data з використанням AI.

Розглянемо кілька прикладів успішних компаній, які працюють за зараз у зазначених рамках.

Шведський стартап KRY називає себе «першим у Швеції цифровим медичним центром». Суть додатка: пацієнт уводить дані про себе та симптоми нездужання, потім система з'єднує його з лікарем для відеорозмови. Вдумайтеся, скільки часу заощаджує один додаток. Згадайте черги в поліклініках та паперові амбулаторні картки. Особливим попитом додаток користується в малонаселених районах та у випадках «банальних симптомів», характерних для ГРВІ тощо.

Стартап з Німеччини Wefox розробив систему, додаток якої допомагає вам оформляти документи в цифровому вигляді, порівнювати страхові продукти, а також подавати заяви на виплати. Фактично — вся ваша страхова історія та продукти перебувають у смартфоні. Система рекомендує страхові пакети в режимі реального часу. Ви поїхали в гори? Wefox порадить вам оформити просунуту страховку для гірських умов.

Український стартап Ajax охороняє ваше житло від злодіїв, потопів, пожеж і задимлень. Система складається з набору датчиків, які контролюють стан квартири. Якщо хтось відчиняє вікна або двері, система вмикає сирену в приміщенні, сигналізує вам на смартфон і в охоронну службу. Контролює тиск води і може перекривати крани, відчуває дим і чадний газ. 

Низка завдань і проблем об’єднуються за географічними ознаками. Наприклад, у Женеві розробили й запустили в експлуатацію стартап Sparrow, який відсканував місто й зібрав дані, що застосовуються в більшості міських сфер. А саме: якість повітря та шляхового полотна, рівень мобільного зв'язку, середню температуру. На основі цих даних будується система Smart-city, що контролює якість життя містян.

У підприємницькому, а ще ширше — в економічному контексті, інноваційний бізнес після COVID-19 ще далі заходить у так звану «кірцнерівську модель ринкового процесу». Її вигадав представник Австрійської економічної школи Ісраель Кірцнер. На його думку, підприємець (у нашому випадку — інноваційний підприємець) не повинен «мати» ресурси або «володіти» ними. «Чисте» підприємництво реалізується тільки за умови початкової відсутності «власних активів», а «власність» і підприємництво мають розглядатися як абсолютно різні функції. 

Інноваційний підприємець як представник «нової економіки» створює «чисті» продукти, користуючись ресурсами інших людей або організацій. Зокрема, ehealth-продукти часто базуються на персональних даних окремих людей і Big Data міністерства охорони здоров'я. Всі варіації доставки їжі та продуктів, організація логістики, більшість необанків (фінтех-компаній) базуються на ресурсах і досягненнях «старої економіки».

Щоб доставити вам бургер, його потрібно приготувати на обладнанні в кухні, куди слід привезти інгредієнти, які ростуть у конкретних фермерських господарствах, оснащених цілком собі матеріальними технічними пристроями. Та й, узагалі, навряд чи був попит на доставку бургера до того, як низка ресторанів виховала у споживачів смак до бургерів.