Підтримати
"Стільки, скільки буде потрібно". Такою була обіцянка лідерів Європейського Союзу минулого тижня щодо підтримки України, коли Владімір Путін вступає на п'ятий президентський термін.
Нові ідеї сигналізують про готовність порушити табу в союзі, що спирається переважно на "м'яку силу": Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) буде залучений до кредитування оборони, а заморожені російські активи потенційно підтримуватимуть військові зусилля України. Лідери хочуть бачити менше розмов і більше надання зброї Україні, повідомляє Bloomberg.
Але чого все ще катастрофічно не вистачає, так це позик ЄС, які були під час пандемії, і які б подолали все ще кричущий розрив між геополітичними амбіціями та реальністю в Європі. Вони також повинні компенсувати роки недоінвестування в оборону і надмірної залежності від гарантій безпеки США.
Європейські лідери знають, що вони повинні кардинально покращити свою підготовку не лише через війну на порозі, яка триває вже третій рік, але й через майбутні загрози, які вимагатимуть здатності як стримувати, так і реагувати на них. Цього року витрати на оборону європейських членів НАТО (і Канади) зростуть на 33 мільярди доларів до 380 мільярдів доларів, а заводи працюють на повну потужність.
Але вузькі місця у виробництві, фрагментована європейська оборонна промисловість і виснажені державні фінанси — все це слугує гальмом. Снаряди, які Франція може виготовити за один день, на українському фронті витрачаються за лічені хвилини.
Попри посилення військової машини Путіна та потенційне повернення Дональда Трампа до Білого дому, в Європі все ще існують глибокі розбіжності щодо того, як саме відповідати на ці виклики. Президент Франції Еммануель Макрон, розкидається риторикою "економіки війни" і піднімає питання про перспективу військових дій — як єдина ядерна держава ЄС, Франція зосереджена на збереженні надійного стримування в майбутньому і на спільних запозиченнях, щоб досягти цього. Естонія та Польща підтримують її, але Німеччина та інші "ощадливі" країни виступають проти потенційного розтринькування фінансового та політичного капіталу.
В результаті ми отримуємо щось на кшталт попереднього просування, серію дитячих кроків, а не потужний стрибок. Це не слід відкидати: підштовхування ЄІБ до того, щоб він робив більше у сфері оборони, є важливим для фінансування таких технологій, як безпілотники або спостереження, так само як і оподаткування доходів від заморожених російських активів, що зберігаються в таких установах, як Euroclear.
Але є межі того, чого вони можуть досягти. ЄІБ не збирається напряму інвестувати в боєприпаси чи зброю, а також не хоче жертвувати своїм рейтингом. Його 550-мільярдний баланс і так має відповідати багатьом зобов'язанням. 15 мільярдів євро за чотири роки, які можуть принести надходження від продажу російських активів — або пов'язаний з цим випуск облігацій на суму до 50 мільярдів доларів — є більш значущими, але все одно складають лише п'яту частину оборонних витрат ЄС на 2022 рік.
Настав час для більшого кроку. Міністр економіки Іспанії каже що, спільні європейські гроші в розмірі близько 100 мільярдів євро, які можна було б інвестувати на загальне благо європейської безпеки, а не перерозподіляти між окремими країнами в умовах пандемії, дедалі частіше виглядають як "нехитра ідея". Це дозволило б уникнути тиску на національні урядові бюджети для вирішення проблеми самотужки й сприяло б більш ефективним і інтегрованим оборонним витратам і виробництву.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google