Восени минулого року в Києві, на Оболоні, відкрили першу чергу найбільшого в Україні торговельно-розважального центру DreamTown (буквально — «Місто мрії»). Таких споруд у країні ще не було. Всередині трирівневої будівлі відтворено атмосферу різних країн світу. Тож відвідувачі начебто переміщаються між містами й континентами.
Відкриття DreamTown не без підстав стало однією зі знакових подій минулого року для торгового бізнесу столиці. Проте в бочку меду за традицією хлюпнули й черпачок інших інгредієнтів.
Трохи раніше, ніж у DreamTown перерізали стрічки і запускали кульки, у центрі Києва відкрили інший культовий об’єкт — пам’ятник легендарній «українській жабі». Вийшла, як жива, — величезна, у зріст людини, і важка. Любить отримувати і страшно не любить віддавати. І, на жаль, відображає реалії нашого існування.
Не дивно, що це земноводне дісталося і до «Міста мрії». Йдеться про конфлікт, що раптом виник між інвестором проекту — компанією «Віта Верітас» (належить Олександрові Меламуду і Гарі Корогодському) та його забудовником — «Трестом «Київміськбуд-1» (входить у корпорацію «Столиця» Валентина Ісака). Останній спробував, знову ж таки за українською традицією, перетягнути ковдру на себе.
Протистояння стало цілковитою несподіванкою як для інвестора, так і для влади району, яка виділила ділянку під забудову. «Столиця» вже багато років будує на Оболоні житлові будинки й раніше в конфліктах із приводу власності поміченою не була. Саме завдяки своїй репутації «Трест «Київміськбуд-1» і одержав 2003 року для будівництва ТРЦ ділянку між трьома станціями метро — «Оболонь», «Мінська» і «Героїв Дніпра». Натомість району пообіцяли побудувати соціальні об’єкти, включаючи середню школу. Проте у треста явно не заладилося з ресурсами для будівництва всього, що було заплановано, та відразу, тому спорудження DreamTown завмерло на три роки.
Тільки наприкінці 2006 року вдалося знайти фінансування для майбутнього торговельно-розважального центру. Його саме й забезпечив інвестор — «Віта Верітас». Відповідно, було укладено договір про інвестування будівництва, в якому чітко обумовлено, що після його завершення «інвестор одержує право власності на новопобудоване нерухоме майно в повному обсязі».
А «Трест «Київміськбуд-1» «не матиме жодних майнових прав на об’єкт інвестування як у період будівництва, так і після його завершення». Роль його чисто представницька. Самі ж роботи здійснює ТОВ «БП-4 КМБ-1», яке не входить у «Столицю» пана Ісака.
Утім, і Валентин Михайлович у накладі не залишився. Його творча майстерня «Вісак» під наглядом техаських архітекторів із Laguarda. Low Architects брала участь у проектуванні DreamTown, отримавши за труди 40 млн. грн.
Загалом, сторони домовилися й робота закипіла. Труднощів теж не бракувало. Оскільки роботи велися дуже близько від ліній метрополітену, довелося провести хімічне скріплення грунтів під будівлею. Було зроблено спеціальні бетонні підмурівки, і будівля спирається на них, не впливаючи на тунелі метро. Лише ці роботи обійшлися у понад 10 млн. дол.
Уже на цій стадії стало зрозуміло, що забудовник не вкладається ні в терміни, ні в кошторис проекту. У результаті замість 2008 року запуск першої черги DreamTown відбувся на рік пізніше. А замість спочатку запланованих 600 млн. грн. витрати на реалізацію проекту перевищили 756 млн.
Нинішній рівень готовності другої черги ТРЦ становить лише 57%, а роботи на майданчику не ведуться вже кілька місяців. І причина тут навіть не в перевищенні забудовником кошторисної вартості. Просто будівництво відвідала легендарна українська пухирчаста істота...
На початку року «Віта Верітас» раптом одержала від «Тресту «Київміськбуд-1» повідомлення про розірвання договору інвестування. Причому аргументи були досить цікавими. Зокрема, інвестор обвинувачувався в тому, що частина вкладених ним коштів була кредитами Ощадбанку України, в результаті чого фінансова установа... «одержала вплив на будівельний процес». Що в цьому поганого для забудовника, залишається неясним.
На поверхню спливли й інші деталі. Виявилося, що є якесь рішення, і відповідно до нього друга черга комплексу... належить компанії «Трест «Київміськбуд-1». Обставини появи такого документа дуже цікаві.
У січні 2009 року з «КМБ-1» уклали договір на оренду 120 метрів у другій (на той момент навіть наполовину не готовій) черзі ТРЦ. Через місяць орендар раптом перейнявся запитанням: «А кому ця черга належить?» З’ясувати це делікатне питання доручили не комусь, а постійно діючому третейському суду при такій собі корпорації «Сила закону» (Полтава). У результаті мудрі третейські судді, за відсутності як позивача, так і відповідача, без зволікань визнали «Трест «Київміськбуд-1» законним власником другої черги торговельно-розважального центру. Про таку дрібницю, що, відповідно до вже згаданих умов інвестиційної угоди, трест не має «жодних майнових прав» на комплекс, ніхто і не згадав.
Потім рішення «третейців» затвердили в одному з районних судів тієї ж Полтави, зобов’язавши столичне БТІ зареєструвати права власності.
Інвестора («Віта Верітас») про те, що відбувається, природно, не повідомили. Останній узагалі дуже сумнівається, що все описане відбувалося в лютому—березні минулого року. Річ у тім, що в рішенні суду (від 18.03.2009 року) фігурує адреса ТРЦ DreamTown, яка була йому присвоєна тільки восени минулого року. Також згадується поділ ТРЦ на блок «А» і блок «Б», що відбувся тільки через шість місяців після рішення полтавського суду.
На думку пана Корогодського, або в Полтаві є діюча машина часу, або, що значно сумніше (і, на жаль, найімовірніше), все було зроблено заднім числом.
А поки що інвестори «звернулися в прокуратуру з проханням порушити кримінальні справи за фактами рішень обох полтавських судів і неправомочної реєстрації прав власності в столичному БТІ і сподіваються, що справу розслідують, а винних в підробці документів буде покарано».
Розбірками на Полтавщині справа не обмежилася. Один із несподівано виниклих акціонерів «Тресту «Київміськбуд-1» звернувся до Господарського суду міста Києва, вимагаючи визнати недійсним договір інвестування, пояснюючи, що той було «укладено у результаті помилки». Доручення на ведення справи одержав юрист самого тресту, тож хто стояв за позовом, особливих питань не викликало. Проте перспективи довести, що «помилково» трест отримав вкладені в блок «Б» сотні мільйонів гривень, були такі малі, що пізніше позов відкликав сам заявник.
Інвестори виграли суди вже в двох інстанціях і продовжують успішно захищати свої права.
Завмерле будівництво другої черги ТРЦ (разом із невиконанням зобов’язань за соціальною програмою) у результаті зацікавило і Оболонську районну раду міста Києва. Тим більше що «Віта Верітас» (через неадекватні дії «Тресту «Київміськбуд-1») запропонувала самостійно добудувати об’єкт, узявши на себе функції забудовника.
Цікаво, що, намагаючись запобігти розгляду цього питання в райраді, «КМБ-1» заявив, що тоді він узагалі не виконуватиме соціальних зобов’язань... тому що кошти на них «планується одержати «виключно від реалізації побудованої нерухомості».
З огляду на нинішнє становище підприємств Валентина Ісака, у це неважко повірити. Наприклад, нині у банківських колах активно обговорюється питання, чи подовжать мораторій НБУ на задоволення вимог кредиторів до належного Ісаку банку «Столиця», що закінчується 19 липня. Оскільки тогорічні збитки цієї установи сягнули майже 206 млн. грн., народному архітектору України якийсь час буде явно не до виконання своїх соціальних зобов’язань.
Отримавши ультиматум від Валентина Ісака, депутати райради проголосували за позбавлення «Тресту «Київміськбуд-1» статусу замовника-забудовника ТРЦ. І затвердили натомість договір між Оболонською райадміністрацією і «Віта Верітас». Остання зобов’язалася протягом року виплатити району 32 млн. грн. на розвиток об’єктів соціальної сфери.
Що ж до DreamTown, то, за словами Олександра Меламуда, його будівництво буде відновлене в найближчі тижні. Благо, новий забудовник готовий працювати не покладаючи рук. Відкриття другої черги заплановане вже на перше півріччя 2011-го.
На Оболоні сподіваються, що саме так усе і станеться. Адже району нині зовсім не будуть зайвими дві-три тисячі додаткових робочих місць.
Звичайно, «КМБ-1» напевно спробує оспорити це рішення в суді. Але з огляду на спробу рейдерського захоплення майна партнерів, невиконання зобов’язань перед районом і програш судів уже двох інстанцій, шанси на те, що претензії тресту знайдуть розуміння в суддів, примарні. І навіть жаба тут не допоможе.