Коронавірусний удар по муніципалітетах

2020 рік розпочався для всіх нас украй тривожно: пандемія коронавірусу у світі спровокувала нову фінансову кризу. Урядово-президентська команда підійшла до цього виклику далеко не в найкращій формі. 3 березня було зафіксовано перший випадок захворювання на COVID-19 в Україні, а вже наступного дня уряд Олексія Гончарука відправили у відставку. Кабмін Дениса Шмигаля повинен був негайно вживати низку швидких заходів, пов’язаних із підтримкою галузей, які можуть найбільше постраждати від кризи. Також у подібних ситуаціях уряд мав би підвищити свої видатки, але разом із тим тимчасово знизити податки для домогосподарств і бізнесу. Ймовірно, стан справ в українській економіці та фінансово-бюджетній сфері не давав змоги прийняти такі рішення, насамперед через можливості державного бюджету України. Ну або просто не було політичної волі. Тому відомий в Україні принцип «щоб корова менше їла та давала більше молока, її треба менше годувати й більше доїти» було сповна застосовано до місцевого самоврядування. Якщо точніше, то найбільший удар від COVID-19 прийняли на себе саме бюджети міст, селищ і сіл.

Як зрізали дохідну частину і трансферти у місцевих бюджетів

Перший дзвіночок для місцевих бюджетів пролунав 17 березня 2020 року, коли парламент ухвалив закон, яким скасував на два місяці податок на нерухомість і плату за землю. Асоціація міст України (АМУ) заявила, що сума втрат місцевих бюджетів за цими податками становить щонайменше 6,3 млрд грн. При цьому мери пропонували альтернативний варіант вирішення питання, викладений у законопроєкті народного депутата Зіновія Андрійовича (№3263 від 25.03.2020 р.). Основна його ідея — забезпечення справедливого підходу до платників податків: органи місцевого самоврядування визначають найбільш постраждалі від пандемії галузі бізнесу і надають їм пільги з місцевих податків і зборів (не індивідуально, а за галузями), а прибутковий бізнес, який не припиняв своєї роботи під час карантину, мав би платити (аптеки, стоянки фур та інших авто, певні торговельні мережі непродовольчих товарів). Однак голос місцевого самоврядування не був почутий.

Другий сигнал — у поточному бюджетному періоді вперше за останні п’ять років об’єднані територіальні громади не отримали субвенції на розвиток інфраструктури. Змінами до держбюджету ці кошти «зняли» на користь фонду боротьби з коронавірусом.

Загалом унаслідок часткового та повного скорочення окремих бюджетних програм (зміни до держбюджету від 13.04.2020 р.) місцеві бюджети зазнали втрат в обсязі 9,65 млрд грн (див. табл. 1), зокрема, спричинених скороченням обсягу коштів Державного фонду регіонального розвитку на 2,6 млрд грн і субвенцій: на підтримку розвитку ОТГ (на 2,1 млрд), на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти (на 1,6 млрд), на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (на 1 млрд) тощо.

Якщо до цих фактів додати зменшення дохідної частини бюджетів міст і громад через зниження ділової активності внаслідок карантинних заходів, то ситуація виглядає ще складнішою. Масштаб проблеми стає зрозумілим на прикладі аналізу бюджетів конкретних міст. Зокрема, бюджет міста Чернігова за перше півріччя 2020-го недоотримав близько 100 млн грн доходів (ПДФО — 74 млн, плати за землю — 20 млн, єдиного податку — 6 млн). Очевидно, що за підсумками року ця цифра буде вдвічі більшою.

Додаткові видатки місцевого самоврядування

За даними Держказначейства, тільки за перші чотири місяці боротьби з COVID-19 з місцевих бюджетів здійснено платежів на суму 2,3 млрд грн (див. табл. 2). Наведені цифри свідчать, що 72%, або понад дві третини всіх видатків на боротьбу з коронавірусом, — це кошти якраз місцевих бюджетів.

Держстат України

Крім того, саме місцеві бюджети, на відміну від Міністерства охорони здоров’я, активно дофінансовують медичну галузь. Наприклад, дані з Порталу публічних фінансів щодо витрат Державного підприємства «Медичні закупівлі України», через які закуповується МОЗ, свідчать, що станом на 29 вересня 2020 року Міністерство охорони здоров’я витратило на закупівлі лише 44,2 млн грн (1,8%) із 2,4 млрд, виділених з Фонду боротьби з СOVID-19. Голова Рахункової палати України Валерій Пацкан 1 жовтня в ефірі Українського радіо заявив, що з ковідного фонду не закуплено жодного апарата штучної вентиляції легенів (ШВЛ). До слова, медики так і не дочекалися з державного бюджету обіцяних додаткових доплат до заробітної плати.

Аналізуючи проєкт державного бюджету на наступний рік, уже можна стверджувати, що історію з перекладанням на місцеві бюджети додаткових видатків при вкрай обмежених ресурсах буде продовжено. Але це буде зроблено ще більш цинічно.

Центральна влада на наступний рік декларує масштабне будівництво доріг, але паралельно планує з 2021-го забрати у громад дорожній акциз. Логіка уряду проста: якщо з коронавірусного фонду так легко спрямувати кошти на дороги, залишивши медицину без грошей, то чому не можна забрати кошти у громад на дороги і змусити жителів міст, селищ і сіл утримувати та будувати їх власним коштом.