Фантастичні інвестиції і де їх шукати

Багато керівників українських корпорацій усе ще перебувають у системі інфокоординат минулого століття. Вони щиро переконані в тому, що «гроші люблять тишу», а інформація про операційну діяльність є «комерційною таємницею». Такі менеджери намагаються якомога менше висвітлювати діяльність своїх компаній та всіляко уникають розкриття змістовної інформації в корпоративній звітності. Це стратегічна помилка.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Українські підприємці зможуть отримати гранти у «Дії» на суму €4000

Нова епоха проголошує дуже просте правило: немає прозорості — немає грошей. Саме тому корпоративна звітність великих корпорацій дедалі більше і більше стає схожою на яскраві рекламні буклети із сотнями сторінок. Така відкритість не зрозуміла значній частині українського бізнес-істеблішменту. Деякі наші топ-менеджери не можуть второпати, як, наприклад, інформація про кількість жінок на керівних посадах може змінити ставку кредитного відсотка. Вони ніколи не чули про SLL-позики та соціальні ковенанти. Ретроградам важко уявити, яким може бути зв’язок між ціною власного капіталу компанії та, скажімо, середньою зарплатою працевлаштованих інвалідів. Вони ніколи не чули про CSR-драйвери вартості бізнесу. Управлінці епохи Brick-and-Mortar нічого не знають про Scope1 та Scope 3, а тому розгублено знизуватимуть плечима, коли отримають від замовника запит про вуглецевий слід. У боротьбі за фінансовий ресурс такі керівники завтра програватимуть тим конкурентам, які вже сьогодні починають освоювати потужну зброю з арсеналу «сталого» (sustainable) звітування.

Незважаючи на шалену (і часто переконливу) критику «сталих» новацій із боку фінансистів-прагматиків, провідники світового бізнесу в Давосі жваво обговорюють перспективи стандартизації звітування за критеріями екологічних, соціальних та управлінських ризиків. Адже йдеться про 2,7 трлн дол., що акумульовані у фондах ESG-стурбованих інвесторів (Environmental, Social, Governance). Такі фонди продовжують швидко наповнюватися, їхні менеджери шукають по всьому світу гідних кандидатів на фінансування. І коли частину цих коштів буде спрямовано в Україну, яка займатиметься післявоєнною відбудовою, вітчизняні реципієнти мають бути готовими до складання і подання якісної «сталої» звітності.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Кластери — пігулка від деіндустріалізації

А для любителів корпоративної секретності у нас погані новини: навіть у ситуації, коли підприємство не оприлюднює добровільно ESG-інформації, стороння експертиза все одно може зробити деякі висновки щодо фактичного рівня сталості (sustainability) компанії. Знайти важливі дані можна не тільки у відкритих інтернет-джерелах, а й у звичайнісінькій офіційній звітності. Наведемо кілька прикладів із практики.

Фіскальна лояльність

Рівень корпоративного оподаткування — дуже важливий показник. Особливо при аналізі українських підприємств. Давно минули ті часи, коли майстерне ухиляння від оподаткування вважалося чеснотою менеджерів. Тепер на фіскальні трюкацтва дивляться інакше. І справа не лише в соціальній відповідальності. Якщо компанія уникає сплати податків, то вона не заслуговує на довіру. Той, хто дурить державу, обдурить і інвестора, і кредитора, і покупця.

Саме тому чільне місце серед показників, що піддаються ESG-аналізу, займає ефективна ставка податку на прибуток. Йдеться про реальну ставку оподаткування, тобто про співвідношення фактично задекларованого податку та облікового прибутку. Відповідна інформація має в обов’язковому порядку розкриватися в примітках до фінансової звітності підприємств. Цього вимагають як міжнародні стандарти фінансової звітності, так і національні стандарти бухгалтерського обліку. Якщо ефективна ставка менша за 15%, а саме цей рівень оподаткування наразі вважається мінімальним з погляду економічної пристойності, то у зовнішнього аналітика з’являються підстави для підозр щодо застосування менеджерами методів агресивної податкової «оптимізації».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Війна у цифрах: як постраждав великий та малий бізнес

Соціальне розшарування

Дані про чисельність працівників і витрати на оплату праці є в формах української фінзвітності. Отже, аналітику нескладно розрахувати рівень середньої зарплати на підприємстві.

Відповідно до вимог як національних, так і міжнародних стандартів, у примітках до публічної фінзвітності має розкриватися сума виплат провідному управлінському персоналу. Склад цієї когорти також зазвичай наводиться у звітах компаній. Таким чином, можна отримати приблизний показник рівня середньої зарплати топ-менеджмента.

Співвідношення цих показників (коефіцієнт відриву) може доволі точно характеризувати ставлення керівництва компанії до використання людського капіталу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Бізнес попросив владу зробити 20 критичних змін щодо дерегуляції на час війни

Внутрішній контроль

Інколи відсутність інформації красномовніша за саму інформацію.

В епоху тотального запровадження корпоративних механізмів з контршахрайства, антикорупції та захисту внутрішніх інформаторів особлива увага приділяється стану внутрішнього аудиту в компанії. Сучасна концепція управління компанією ґрунтується на ідеї формування системи самоочищення. Це добре розуміють вітчизняні регулятори. Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку рекомендує своїм підопічним у звіті про корпоративне управління наводити, зокрема, опис основних характеристик систем внутрішнього контролю і управління ризиками. Мінфін також радить українським підприємствам у звіті про управління розкривати інформацію про основні характеристики системи внутрішнього контролю.

Якщо ж підприємство ігнорує такі цінні рекомендації і не надає в своїх звітах інформації про власну систему внутрішньокорпоративного контролю, то аналітик у своєму формулярі просто ставить галочку навпроти позиції «Система внутрішнього контролю відсутня». А це майже вирок. Таким грошей не дають.

Практика зовнішньої незалежної оцінки ESG-якості на основі відкритих джерел стає дедалі популярнішою. Вельми ілюстративним є кейс всесвітньо відомої мережі готелів Marriott, що входить до складу групи Host Inc. У травні професор колумбійської бізнес-школи Шіварам Раджгопал (Shivaram Rajgopal) у своїй статті для Forbes докладно проаналізував схему податкової оптимізації та диспропорції в рівнях оплати праці різних категорій персоналу. Ця публікація поставила у вкрай незручне становище не тільки керівництво компанії, а й ті рейтингові агенції, які ставили компанії високі ESG-оцінки.

Підсумуємо цю статтю парафразом відомої максими: ти можеш не цікавитися ESG, але це не значить, що ESG не зацікавиться тобою.

Більше статей Івана Чалого читайте за посиланням.