Сьогодні у Європейському Союзі, до якого входять 27 країн, — 23 офіційні мови.
«Мови містяться в серці європейського проекту: вони відображають різні культури і водночас є ключем до розуміння цих культур», — зазначено в одній із доповідей Європейської комісії. Не потребує доведення думка, що громадяни, які володіють іноземними мовами, можуть скористатися всіма перевагами від вільного пересування Європейським Союзом і здатні легше звикнути до життя в іншій країні. Мовна компетентність є однією з найголовніших умов успішного працевлаштування та побудови кар’єри.
Мовна політика Європейського Союзу свідчить про надзвичайну важливість вивчення мов в інтеграційних процесах. Зростання ваги мовної політики позначилося й на структурі Єврокомісії. Якщо раніше вона перебувала у сфері відповідальності комісара ЄС із освіти, тренінгів, культури та мультилінгвізму, то 1 січня 2007 року створено окрему посаду комісара ЄС з мультилінгвізму. Зараз її обіймає Леонар Орбан з Румунії. Він очолює генеральний директорат Єврокомісії з письмових перекладів, генеральний директорат з усних перекладів та офіс офіційних публікацій Європейських спільнот. Орбан керує також відділом політики мультилінгвізму в генеральному директораті з освіти та культури. У його підпорядкуванні перебувають 3400 службовців, що становить 15% усього персоналу Європейської комісії.
Діяльність Євросоюзу в цій сфері отримала концентроване вираження в концепції мультилінгвізму, яка є і політичним гаслом, і програмою дій ЄС. Декларується, що мета мовної політики ЄС — збереження мовної різноманітності спільноти та сприяння оволодінню громадянами ЄС іноземними мовами.
Для задоволення потреб у сфері перекладів у Єврокомісії працюють генеральний директорат з письмового перекладу та генеральний директорат з усного перекладу. Вартість перекладів, зроблених протягом 2007 року тільки у ЄК, становила 302 млн. євро. Фактично кожен громадянин ЄС платить за мультилінгвізм 0,63 євро на рік. У 2006 році інституції ЄС витратили на переклади загалом 800 млн. євро. В цілому вартість усних та письмових перекладів інституцій ЄС становить трохи менше одного відсотка його загального бюджету.
Єврокомісія не залишає поза увагою потреб у перекладах і простих громадян. Щоб надати доступ до документів Євросоюзу всім охочим, Єврокомісія зробила доступною спеціальну версію програмного перекладача. У його базі даних — мільйон слів та сталих словосполучень. У Єврокомісії кажуть, що завдяки цій новації всі жителі Європи зможуть читати й перекладати документи об’єднання будь-якою зручною для них мовою, включно з такими рідкісними, як ірландська. Сьогодні обсяги документації, яку видають інституції Союзу, в декілька разів перевищують обсяги документів будь-якої іншої державної чи ділової структури, оскільки тут кожен документ і підзаконний акт, кожні постанова, розпорядження чи рекомендація виходять одночасно 23 мовами.
На пропозицію генерального директорату з перекладів, створюється європейська магістерська програма підготовки перекладачів для роботи в ЄС.
Сприяння вивченню іноземних мов уже давно стало окремим напрямом діяльності Єврокомісії, що має назву Language Learning Policies. Українською мовою це можна перекласти як «політика у сфері навчання іноземних мов». Першою всеосяжною програмою, спрямованою на це, була Lingua, запроваджена в 1989 році. Відтоді, як підкреслює Єврокомісія, «вивчення іноземних мов перебуває у серці європейських освітніх програм». Актуалізував мовну проблематику Європейський рік мов, що пройшов 2001 року. По його завершенні Європейський парламент і Європейська рада ухвалили резолюції, які закликали Європейську комісію розробити й запровадити низку заходів, спрямованих на сприяння вивченню іноземних мов. За даними євробарометра, 67% європейців вважають що, викладання іноземних мов має стати політичним пріоритетом, ще 29% абсолютно впевнені у цьому. Загалом 84% європейців вважають, що кожен громадянин у ЄС повинен володіти, щонайменше, однією мовою, крім своєї рідної.
У 2002 році відбулася знакова щодо мовної політики подія. На Барселонському саміті Європейської ради глави держав або урядів оголосили про впровадження в освітні системи країн-членів принципу «рідна мова плюс дві іноземні» та «індикатора лінгвістичної компетентності». Він передбачає вивчення, щонайменше, двох іноземних мов з раннього віку і має стати частиною діяльності закладів шкільної, університетської та професійно-технічної освіти ЄС.
План дій «Сприяння вивченню іноземних мов та лінгвістичній різноманітності 2004—2006» був відповіддю Єврокомісії на заклик Європейської ради та Європейського парламенту. Він концентрувався на трьох стратегічних сферах: вивчення іноземних мов упродовж життя, покращення викладання іноземних мов; створення сприятливого середовища для вивчення мов.
План дій запропонував 47 конкретних пропозицій для дій ЄК протягом 2004—2006 рр. Відповідно до нього проводилися загальноєвропейські наукові дослідження, конференції, семінари та інформаційні кампанії, присвячені мовним проблемам, спонсорувалося відвідання студентами курсів мовної підготовки, надавалися гранти вчителям іноземних мов тощо. Було реконструйовано мовний портал «Європа» (//europa.eu/languages/en/ home). Задля сприяння вивченню іноземних мов значно розширено програми Socrates та Leonardo. У їх реалізацію було інвестовано близько 150 млн. євро, що на 66% більше, порівняно з 2000—2002 рр. Мовна політика стала однією з пріоритетних у нових програмах ЄС на 2007—2013 рр.
План дій став імпульсом до конкретних кроків у напрямі реформ освітніх систем країн—членів ЄС із метою запровадження принципу організації навчального процесу «рідна мова плюс дві іноземні». Звичайно, не в усіх країнах ці заходи відбуваються з однаковою інтенсивністю. Наприклад, вивчення іноземних мов стало інтегральною частиною реформи національної освітньої системи, прийнятої парламентом Болгарії у 2006 р. Зміни в освітній системі відповідно до євроінтеграційної політики плануються у Фінляндії. Уряд Угорщини запровадив усеосяжну стратегію викладання та вивчення іноземних мов під назвою «Світові мови». Заходи в межах цієї програми охоплюють багаторазове підвищення фінансування вивчення іноземних мов у школі, запровадження року інтенсивного вивчення іноземної мови у сфері обов’язкової освіти, новий іспит після закінчення школи, збільшення, щонайменше, на 40% навчального часу, присвяченого вивченню іноземних мов, тощо. Із 2003 року реалізується національна мовна стратегія у Великобританії. Вона передбачає вивчення іноземних мов усіма віковими категоріями громадян, освіту для дорослих та вивчення мов в університетах. У школах запроваджують «Європейські секції», в яких учні зможуть вивчати більше іноземних мов. Деякі з цих ініціатив мають форму пілотних проектів, що з часом будуть запроваджені в освітні системи. У Німеччині, Нідерландах, Франції, Фінляндії та Австрії запроваджується сертифікат «Сертілінгва», в якому визначається мовна компетентність учня. Він доповнюватиме шкільний атестат.
Щорічно 26 вересня в ЄС проводиться Європейський день, який, як зазначає Єврокомісія, ставить за мету прийти від популяризації мультилінгвізму до вивчення громадянами ЄС іноземних мов упродовж життя та неурядового співробітництва.
Усі ці заходи вже тепер мають конкретний результат, який яскраво відбивають дослідження Євробарометра. Відповідно до останніх даних, кількість громадян ЄС, які володіють принаймні однією іноземною мовою, зросла з 47% у 2001 році до 56
% — у 2005-му. Зростає також кількість європейців, які вважають знання іноземних мов корисним (із 79% до 83%); 53% з них вважають знання іноземної мови надзвичайно важливим. Половина європейців погоджується з політичними цілями ЄС, відповідно до яких кожен громадянин ЄС має володіти, крім своєї рідної, ще двома мовами. Останнє дослідження «Європейці та мови», проведене Євробарометром у 2006 р., свідчить, що вже сьогодні linqua franca для європейців може бути англійська мова. Вона залишається найпоширенішою мовою в Європі. Нею або як рідною (13%), або як іноземною (38%) володіють більше половини (51%) європейців. За нею йдуть французька та німецька (по 14%), іспанська та російська (по 6%) мови. 77% європейців погоджуються з тим, що як першу іноземну мову їхні діти повинні вивчати англійську. 90% учнів середніх шкіл усієї Європи сьогодні вивчають англійську.
Перспектива домінування англійської мови в комунікації спільноти уже тепер примусила європейських інтелектуалів говорити про необхідність заохочення європейських громадян вивчати другу мову, яка не є мовою міжнародного спілкування. Вони запропонували концепцію, суть якої полягає в тому, щоб кожна людина вивчила легку для засвоєння іноземну мову. Ця друга мова має бути близькою до рідної. Фактично запроваджується концепція другої рідної мови, вивчення якої повинно починатися в школі та тривати у вищому навчальному закладі. Вивчення цієї мови має супроводжуватися вивченням історії, культури та літератури народу, який спілкується цією мовою.
Очевидно, в Україні мовна політика має проводитися саме з огляду на перспективу євроінтеграції. Адже стати повноправним членом Об’єднаної Європи наша держава зможе за двох умов. По-перше, коли у українських громадян буде доступ до документації ЄС та інформації про ЄС. Тому, як і в Європейському Союзі, в нашій державі має реалізовуватися відповідна політика у сфері перекладів. Уже давно назріла потреба у створенні потужного центру перекладів європейської документації. По-друге, має реалізовуватися ідентична європейській політика навчання іноземних мов, оскільки важко уявити себе членом спільноти, з якою не можеш розмовляти однією мовою. Інтеграції України у Європейський Союз сприятимуть шляхи реалізації мовної політики ЄС.