Вікно ще відчинене: чи вдасться Україні поліпшити відносини з Орбаном?

Сьогодні спливають десять днів, протягом яких Київ мав підготувати пропозиції щодо прав угорської меншини в Україні. Про це минулого тижня в Ужгороді домовилися керівники ОП та МЗС Андрій Єрмак і Дмитро Кулеба з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто.

Цей крок українська й угорська сторони демонструють як готовність до діалогу щодо проблем у двосторонніх відносинах.

Та чи готовий прем’єр Угорщини Віктор Орбан поліпшити відносини Будапешта з Києвом?

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У разі перегляду рішення про виділення Україні 50 млрд євро в Угорщини не буде права вето – журналіст

 Не варто тішити себе ілюзіями: Київ і Будапешт далекі від того, щоб їхні відносини стабілізувалися, попри те, що це — і в інтересах нашої країни.

Хоча Будапешт і залежить від трубопроводу «Дружба», яким російська нафта надходить до Угорщини, але в умовах війни ми залежимо від сусідньої країни більше. По-перше, з Угорщини продуктопроводом у реверсному режимі в Україну надходить дизель. По-друге, Угорщина постачає нам електроенергію. По-третє, у Євросоюзі (як і в НАТО) рішення ухвалюють консенсусом і Будапешт має змогу не лише гальмувати ухвалення санкцій проти Росії та виділення допомоги Києву, а й блокувати процес вступу України до ЄС.

От лишень у Орбана — власні плани: у відносинах із Києвом, Брюсселем, Вашингтоном він розігрує багатоходівку, мета якої — зміцнити свої політичні позиції в Угорщині та Європі й одержати з фондів ЄС гроші, заморожені через проблеми з верховенством права в Угорщині. Водночас Орбан, який постійно наголошує на необхідності припинити вогонь, не гребує особисто зустрічатися з Путіним і тиснути йому руку. Не дивно, що Угорщина має в ЄС репутацію троянського коня, який в інтересах Путіна руйнує європейську єдність.  

Відмова ж Орбана ветувати виділення Євросоюзом Україні макрофінансової допомоги на 50 млрд євро — це не так результат роботи Зеленського, Кулеби та Єрмака (як написав  пов’язаний із офісом президента Телеграм-канал), як наслідок одностайного тиску лідерів Євросоюзу, якому угорський прем’єр поступився.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Експерт пояснив, чому риторика Угорщини щодо України радикально не зміниться

З огляду на це, за всієї символічної значущості ужгородської «зустрічі на трьох» її результати скромні: питання зустрічі Зеленського й Орбана так само залишається в підвішеному стані. Проте, по-перше, Київ продемонстрував своїм західним партнерам готовність вести діалог із Будапештом. По-друге, під час зустрічі угорці передали українській стороні список із 11 питань, що стосуються захисту прав національних меншин, відповіді на які мають стати кроком до стабілізації відносин.

За інформацією ZN.UA, цей список серед іншого містить такі прохання угорської сторони.

 По-перше, забезпечити на законодавчому рівні відсутність можливості одноосібного права директорів шкіл змінювати рішення щодо викладання певних предметів українською/угорською мовою.

 По-друге, забезпечити використання угорської мови в усьому освітньому процесі, зокрема можливість користуватися угорською під час усіх інших заходів, зустрічей, засідань, а також у процесі створення іміджу закладу (реклама, вебсайт тощо).

 По-третє, відновити на законодавчому рівні статус функціонування «шкіл національної меншини» з навчанням угорською мовою. Слід надати роз’яснення щодо тлумачення тексту відповідного закону про те, що мовою навчального процесу поряд із українською може бути мова національної меншини.

 По-четверте, забезпечити право вибору мови навчання для вишів і закладів професійно-технічної освіти, зокрема приватних. У навчальних закладах будь-якого типу й рівня, зокрема професійного, професійно-технічного навчання, професійної вищої освіти, де є потреба забезпечити навчання мовою національної меншини, надати можливість створити таку групу.

По-п’яте, роз’яснити законодавство України про визначення територіальної одиниці, де може застосовуватися право використання угорської мови.

По-шосте, забезпечити право використання мови нацменшин у громадському житті: мас-медіа, повсякденних питаннях (скасувати синхронний переклад під час проведення культурних заходів, надати можливість користуватися мовою нацменшини під час відвідування лікарень, комунікації з місцевими органами влади тощо).

По-сьоме, відновити право на існування культурних автономій угорської національної меншини.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Угорщина готова фінансувати поставки нелетального військового спорядження для України - Сійярто

Загалом багато пунктів Київ уже виконав. Деякі просто потребують роз’яснення або додаткового рішення на рівні підзаконних актів. Зокрема питання щодо методології використання мови нацменшин у місцях їх компактного проживання або щодо існування культурних автономій.

Та чи захочуть у Будапешті почути наші аргументи? Наприклад, права, зафіксовані в законі про нацменшини, повністю відповідають культурній автономії. Але в самому законі цього терміну немає: він є лише в законі від 1992 року. Чи буде для угорської сторони достатньо тільки прав? Чи вони наполягатимуть на фіксації в законодавстві терміну «культурна автономія»?

Будапешт хоче вирішити проблему угорської меншини на власних умовах. Не випадково угорські чиновники й політики постійно говорять про «повернення прав угорців, які вони мали до 2015 року».

 Багато в чому від реакції Будапешта на відповіді української сторони за угорським списком питань залежить, чи відбудеться зустріч Орбана та Зеленського, яка може на багато років визначити двосторонні відносини. Але в Києві, де враховують цілі Орбана та логіку його поведінки, сильними є скептичні настрої стосовно рандеву лідерів двох держав. Водночас Будапешт може свідомо так обставити умови майбутньої зустрічі, що її буде важко реалізувати. Достатньо подивитися, яких принижень зазнає Стокгольм, вирішуючи питання стосовно вступу Швеції до НАТО.

За останні роки неодноразово ставалося так, що домовленості, досягнуті українським і угорським міністрами, обнуляв Орбан. Утім, Київ має невелике вікно можливостей, аби вирішити двосторонні проблеми з Будапештом. По-перше, в другій половині року Угорщина головуватиме в Раді Європейського Союзу. І не в інтересах Орбана, щоби Будапешт був ізгоєм, щоб Угорщина «стояла осторонь, на узбіччі, на зовнішньому колі» Євросоюзу.

 По-друге, в червні відбудуться вибори до Європарламенту, внаслідок яких (зважаючи на все) посиляться позиції популістів і праворадикалів. Водночас Орбан прагне, щоб його партія «Фідес» увійшла до Європейської групи консерваторів і реформістів, де сильними є позиції партії «Брати Італії» італійського прем’єр-міністра та послідовної прихильниці підтримки України Джорджі Мелоні. Орбан змушений демонструвати зміни в політиці стосовно України, щоб домогтися бажаного.

Усе це дає Києву невеликий запас часу, коли Орбан буде змушений демонструвати хоч якийсь прогрес у двосторонніх українсько-угорських відносинах. Але вікно буде відчиненим орієнтовно до моменту президентських виборів у США. Й у разі перемоги Дональда Трампа (а такий сценарій стає дедалі ймовірнішим) Віктор Орбан може посилити жорсткість позиції щодо українського питання.