Перетворення Туреччини на автократію завершилося - The Guardian

Не буде перебільшенням, якщо сказати, що Туреччина відкриває сумнівний і непередбачуваний розділ своєї політичної історії після референдуму, який відкрив шлях конституційним змінам і збільшенню влади президента Раджепа Таїпа Ердогана до безпрецедентних масштабів.

Про це в редакційній статті пише The Guardian.

"Якщо їх втілити, ці реформи фактично відтворять у Туреччині султанат через майже століття після того, як Ататюрк заснував республіку на руїнах Османської імперії", - йдеться в статті.

Для Європи і для західних союзників Туреччини по НАТО це перетворення, швидше за все, матиме важливі наслідки. Відносини, які вже й без того напружені, погіршаться ще більше в той час, як турецька співпраця у проблемі з напливом біженців досі критично важлива. Обережна рекція Брюсселя, Берліна і Парижу вказує на цей новий дискомфорт. Зокрема, президента Ердогана попередили, що якщо він виконає погрози відновити смерту кару, він в ту ж мить поставить хрест на перспективі Туреччини вступити в ЄС.

"Перетворення Туреччини на автократію тепер повністю завершене. Республіканська система перевірок і балансів тепер буде зруйнована", - пише британське видання.

Разом з тим, країна лишається розділеною на прихильників спадщини Ататюрка і тих, хто хоче від неї відмовитися, на захисників світської системи і прихильників ісламських цінностей, на курдів і турків, на військові структури, які колись були домінантними, і нову еліту партії Ердогана. І ці конфлікти, швидше за все, загостряться.

Видання пише, що турецький президент поляризував свою країну за допомогою широкомасштабних чисток і переслідування дисидентів, а також відправивши свою армію на повномасштабну війну проти курдських сепаратистів, а також за допомогою численних криз у відносинах з європейськими урядами.

Важливий турецький політичний розворот було неможливо передбачити в перші роки правління партії AKP. Демократичні і економічні реформи були успішно проведені і зустріли схвалення Заходу. ЄС був готовий відкрити попередні переговори про членство. Після політичної нестабільності і корупції 90-х років це була нова Туреччина, чиї ісламістські лідери здавалися такими ж "радикальними", як і християнські демократи в Європі. Якось Ердоган сказав: "Мечеті наші казарми, бані наші шоломи, мінарети наші багнети, а віруючі наші солдати", але при цьому він пообіцяв дотримуватися проєвропейського курсу.

Однак, напруга і хаос на Близькому Сході, де Туреччина хотіла стати моделлю для наслідування, могли посприяти розвороту, який стався тепер. Турецьке громадянське суспільство боролося проти повзучого деспотизву, зокрема під час протестів у парку Гезі в 2013 році. Видання припускає, що акції непокори можуть спалахнути знову. Але поки що, коли Ердоган підпорядкував собі всі інститути країни, турецькі демократи, які будуть боротися за цінності, і які вірять, що неможливо змусити мільйони громадян підкоритися волі однієї людини, повинні отримати підримку, яку Європа може тільки їм дати.

Нагадаємо, 16 квітня у Туреччині відбувся референдум щодо конституційної реформи. Згідно з даними державного інформагентства Anadolu, її прихильники з мінімальним відривом (51,4% проти 48,6%) здобули перемогу. Опозиція заявила про численні порушення під час голосування і про наміри оскаржити його результати в суді.

Ініціатори реформи пропонують внести 18 поправок до основного закону, які повинні суттєво розширити повноваження президента.

Раніше повідомлялося, що в ОБСЄ вважають, що передвиборна кампанія була спотвореною на користь голосування "за". Рішення Виборчої комісії Туреччини дозволяє вважати дійсними бюлетені без спеціальних печаток та створило можливість для шахрайства на референдумі з конституційної реформи.