Водохреща: Народні звичаї та традиції

19 січня православні та греко-католики відзначають свято Хрещення Господнього, який збігається з Богоявленням. Хрещення є третім великим святом різдвяно-новорічного циклу і пов'язане з хрещенням у Йордані Ісуса Христа.

Після досягнення 30-річного віку Ісус прийняв хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан. Коли він вийшов на берег, з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм сином, а на нього зійшов святий дух у вигляді голуба. Тому свято також називають Богоявленням.

У православній та греко-католицькій традиції вважається, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці, оскільки Бог з'явився у трьох іпостасях: Бога-Отця, Бога-Сина і Святого духа.

18 січня прийнято відзначати другий Святий вечір або "Голодну кутю". Протягом усього дня віруючі постять, а ввечері вся родина збирається за столом. Пісне меню включає в себе смажену рибу, вареники з капустою, пісні млинці, кутю та узвар.

Перед початком трапези, господар брав ложку куті, підходив до вікна і кликав мороз на вечерю, примовляючи "як мороз не йде в дім, хай не йде і на врожай".

Цілюща сила хрещенської води

Перші згадки про цілющі властивості води містяться в одній із проповідей Іоанна Златоуста: "у це свято всі, зачерпнувши води, приносять її додому і зберігають увесь рік, оскільки сьогодні освячені води; і відбувається явне знамення: ця вода з часом не псується, але, зачерпнута сьогодні, вона протягом і двох, і трьох років залишається свіжою".

Вважається, що 19 січня, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року. Нею прийнято поїти тяжкохворим, нею освячують домівки і храми. Хрещенська вода має здатність зцілювати хвороби тіла і душі, змивати накопичений емоційний та психологічний негатив.

Вранці в церкві відбувається богослужіння. Після нього весь народ іде процесією на річку до хреста. Кожен несе з собою пляшку або глечик для води. На річці, біля хреста, вся процесія зупиняється і стає на льоду великим колом. Після недовгої відправи священик тричі занурює в ополонку хрест і читає молитву.

Коли воду освячено, люди підходять до ополонки і набирають її в свої глечики.

Купання в ополонці

Ополонку у вигляді хреста прийнято заготовлювати заздалегідь. Вирізаний хрест встановлюється поруч. Після освячення священиком в ополонці можна купатися, змиваючи з себе гріхи і заряджаючись здоров'ям на цілий рік. Раніше в ополонку пірнали в першу чергу ті, хто у Святки гадав і вбирався в маскарадні костюми, оскільки це вважалося гріхом.

За народним повір'ями, в ополонку пірнає вся нечисть, яка вільно розгулює по землі в період Святок.

Народні традиції

Протягом всіх свят, аж до Хрещення жінкам не можна було набирати воду. Не можна також було полоскати білизну в річці, оскільки вважалося, що у ній живуть біси.

Перед Хрещенням дівчата збирали сніг з стогів, вважалося, що умивання ним дозволить відбілити обличчя, подарує рум'янець на весь рік і зробить дівчину красунею.

У цей період прийнято також ворожити на судженого, оскільки, згідно з повір'ями, все, що було наворожено, обов'язково збудеться. Вважається також, що сни, які наснилися у ніч на Водохрещу, є віщими.

Після Хрещення дівчата і хлопці збиралися на вечорниці, вибирали собі пару і до Великого посту тривав сезон весіль.

На наступний після Хрещення день, 20 січня, відзначаються "посвятки". В цей день переходили на звичайний, трудовий ритм, і відзначали день Івана Хрестителя. З посвяток знімалося табу на відвідування корчми і шинку, а жінкам дозволялося носити воду.