УІНП вирішив переглянути питання увічнення Булгакова і пояснив чи потрібно закривати музей письменника

Український інститут національної памʼяті звернувся до Експертної комісії УІНП з проханням додатково проаналізувати та уточнити фаховий висновок щодо належності об’єктів, присвячених Михайлу Булгакову, до символіки російської імперської політики. Відповідний текст пресрелізу опубліковано УІНП.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму. За висновком УІНП, Булгаков підлягає деколонізації

У тексті зазначено, що очільник УІНП Антон Дробович “провів робочу зустріч із головою Експертної комісії…Віктором Брехуненком. Було порушено питання результатів роботи комісії за шість місяців, процедури опрацювання запитів та підготовки висновків, а також комунікаційні питання”.

УІНП вказує, що представнику експертної комісії була висловлена подяка, але разом з тим і “критичні зауваження до деяких висновків комісії”. Повного переліку цих зауважень у прес-релізі не зазначають, проте звертають увагу на зауваження літературно-меморіального музею Булгакова в Києві. Ці зауваження були опубліковані на офіційному сайті музею та містять критику рішення Експертної комісії з аргументацією, що висновки комісії містять слабку або відсутню аргументацію, “мають вигляд емоційно забарвлених, з розмитими інтерпретаціями, визначень”.

Раніше, за висновком Експертної комісії, об’єкти (географічні об’єкти, назви юридичних осіб, пам’ятники та пам’ятні знаки), присвячені російському письменнику М. А. Булгакову містять символіку російської імперської політики, а подальше використання імені М. А. Булгакова у назвах, перебування у публічному просторі встановлених на його честь пам’ятників, пам’ятних знаків є пропагандою російської імперської політики. 

Також УІНП прокоментував розвиток подій щодо музею Булгакова, зазначаючи, що Експертна комісія надає фахові висновки про приналежність чи неприналежність назв, обʼєктів тощо до символіки російської імперської політики. “Вона не уповноважена визначати, якими будуть нові назви чи в який спосіб буде видозмінено або переміщено з публічного простору обʼєкти, які комісія визначає приналежними до символіки російської імперської політики. Ці повноваження закон покладає на органи влади різних рівнів. Відповідно висновок Експертної комісії щодо Михайла Булгакова не може бути настановою до закриття Літературно-меморіального музею Булгакова в Києві”. Також УІНП зазначає, що після повномасштабного вторгнення музей спрямував зусилля на свою якісну трансформацію. Колектив музею провів низку експертних обговорень, яким має бути оновлений музей, що заслуговують на увагу.

Раніше розголос отримав висновок експертної комісії щодо необхідності знесення Арки дружби народів в Києві, яку перейменовано рішенням Київради на “Арку Свободи українського народу”. Тоді УІНП вказав вперше, що висновки Експертної комісії не є наказом для виконання, а пропозицією, яку має врахувати міська влада та Міністерство культури й інформаційної політики. Питання “трансформації простору на місці розташування цього монументального комплексу повинно розглядатися на основі широкого суспільного діалогу з участю громади та експертного середовища”.

Також стало відомо про чергове рішення комітету Верховної Ради на підставі подання УІНП, щодо деколонізації та позбавлення імперського минулого у назвах населених пунктів України. Три міста, 149 селищ і сіл та назви районів перейменовують в Україні. Відповідну пропозицію схвалив комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Під час перейменування, комітет розглянув пропозиції місцевої влади, військових адміністрацій та рекомендації Українського інституту національної пам’яті, Національної комісії зі стандартів державної мови. Відповідне перейменування відбувається у рамках реалізації закону щодо перейменування окремих населених пунктів та районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. У переліку є населені пункти Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської областей.