Смерть і спадщина на непідконтрольній території

Прийняття спадщини — досить непросте питання, яке істотно актуалізувалося й ускладнилося під час війни. І це пов’язано не лише зі зростанням смертності серед мирного населення, а й із втратами серед військових і пов’язаними з цим нетиповими випадками успадкування, яких не враховувало законодавство мирного часу.

Спадщина на тимчасово окупованих територіях

Зі зміною ситуації виникла нагальна потреба підкоригувати й доповнити чинні досі норми, що парламентарії й зробили, ухваливши в листопаді минулого року два закони, які одночасно набирають чинності 30 січня 2024 року. Вони не лише вдосконалюють порядок прийняття та оформлення спадщини, а й змінюють саму процедуру її отримання, а також стосуються способу визначення місця відкриття спадщини й строків, пов’язаних із реалізацією права на спадкування.

Словом, ці новації загалом мають удосконалити правове регулювання захисту майнових та особистих немайнових прав спадкоємців в умовах воєнного стану. А конкретика викладена в Законі №3449-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», який змінює певні положення в Законах «Про нотаріат», «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Зокрема передбачається правовий механізм урегулювання особливостей реалізації права на спадкування щодо тимчасово окупованої території, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Тобто закон деталізує можливості нотаріуса здійснювати діяльність щодо відкриття спадщини на тимчасово окупованих територіях і погоджує правові норми з новими змінами.

Ось лише деякі з них. У новій редакції Закону «Про нотаріат» (ч. 3 ст. 13-1) зазначено, що нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого округу, крім заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим законом.

Змінено й ст. 66, у якій ідеться про свідоцтво про право на спадщину та строки його видачі (документ видають за місцем відкриття спадщини, крім випадків, установлених Цивільним кодексом України (ЦКУ), та після спливу строку для прийняття спадщини (ст. 67). Щодо свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них, то цей документ видає нотаріус за місцем відкриття спадщини. І тут знов-таки уточнення: крім випадків, установлених ЦКУ.

Таке часте посилання на кодекс пояснює, чому саме Закон №3449-IX набирає чинності одночасно із Законом «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (№3450-IX). Адже уточнення в кодексі стосуються й змін до Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Написати і завірити заповіт тепер можна і на фронті

Зміна місця відкриття спадщини

Зміни до нього значно суттєвіші, ніж до вищезазначених законів. Приміром, якщо згідно з досі чинними нормами місцем відкриття спадщини вважалося те, де подано першу заяву про спадкування майна, тобто спадщина відкривалася незалежно від місця знаходження спадкового майна, місця проживання чи смерті особи-спадкодавця, то згідно з новаціями (ст. 1221) місцем відкриття спадщини визначається останнє місце проживання спадкодавця.

Але якщо його останнє місце проживання невідоме, то місцем відкриття спадщини вважатимуть місцеперебування нерухомого майна чи його основної частини або рухомого майна, якщо нерухомості немає. Тобто місце для відкриття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину прив’язане до зареєстрованого місця проживання спадкодавця. Та якщо останнє місце проживання спадкодавця було на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону «Про міжнародне приватне право».

На період дії воєнного стану підправлено й правовий механізм оформлення спадкових прав. Приміром, подавати заяву про відкриття спадщини будь-якому нотаріусу незалежно від останнього місця проживання спадкодавця можна далеко не завжди.

Такі дії можливі лише в межах уже відкритої спадкової справи, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, де органи держвлади тимчасово не працюють або здійснюють свої повноваження не в повному обсязі. Це ж саме стосується території, на якій ведуться активні бойові дії або яка є тимчасово окупованою і щодо якої не визначено дати завершення бойових дій чи тимчасової окупації.

Із набранням чинності Законом №3450-IX відбудуться зміни й у строках позовної давності, визначених Цивільним кодексом. До переліку входять строки, пов’язані із загальною та спеціальною позовною давністю, договором найму, розірванням договору дарування, оскарженням дій виконавця заповіту, припиненням поруки та переважним правом на купівлю частки в праві спільної часткової власності.

Згідно зі змінами, всі ці строки зупиняються на час дії воєнного, надзвичайного стану. Також змінюється обчислення строків, пов’язаних із моментом смерті особи. Йдеться про строки щодо прийняття спадщини і заповідального відказу, відмови від спадщини, переходу права на прийняття спадщини від померлого, охорони спадкового майна, а також строки видачі свідоцтва про право на спадщину.

Зокрема на період дії воєнного стану такі строки обчислюватимуться не з моменту смерті особи, а з дня державної реєстрації смерті. Але це в разі, якщо смерть людини зареєстрували пізніше, ніж за три місяці з дня фактичної смерті.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Виїзд за кордон: як отримати довідку про відсутність заборгованості

Спадок із боргами

Ще одна важлива проблема, на яку звернули увагу ініціатори змін, — це спадок із боргами. Згідно з нормами Цивільного кодексу, боргові зобов’язання спадкодавця є частиною спадщини і в разі її прийняття доведеться їх погашати. Щоправда, законодавець обмежує розмір боргу, який має сплатити спадкоємець, вартістю успадкованого майна (це закріплено в ст. 1282 ЦКУ).

Але згідно зі ст. 1268, спадкоємець вправі не прийняти спадщини незалежно від боргових зобов’язань спадкодавця. Тут-таки йдеться й про можливість «автоматичного» спадкування (це в тих випадках, коли спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем). Він може не дотримуватися шестимісячного строку звернення для оформлення спадщини бо, мовляв, уже її прийняв. Проте для отримання свідоцтва про право на спадщину факт постійного проживання все ж треба підтвердити документально.

Такі зміни мають покласти край частій практиці нотаріусів відмовляти спадкоємцям у разі пропущення ними шестимісячного строку звернення за оформленням спадщини. Згідно з досі чинними нормами в такому разі треба було звертатися до суду для встановлення факту постійного спільного проживання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Отримання спадщини: як це зробити, якщо спадкоємець за кордоном

Прострочена заборгованість

Розглядаючи проблеми спадщини, слід згадати й Закон №2459-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання простроченої заборгованості у період дії воєнного стану», схвалений іще 2022 року.

Тут суттєвою є поправка, що стосується відтермінування сплати боргів на період дії воєнного стану та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування, коли кредитодавці зобов’язані дотримуватися етичної поведінки та не взаємодіяти за власною ініціативою з низкою громадян. Ідеться про споживачів-військовослужбовців; військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю, перебувають у полоні, зникли безвісти. Сюди ж належать члени сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи зникли безвісти.

Усі вони належать до так званої захищеної категорії. Про це треба сповістити кредитодавця, надіславши йому відповідні документи. Однак слід зазначити, що належність до захищеної категорії не рятує від сплати боргів спадкодавця-військовослужбовця. Адже в законі передбачено лише неможливість кредитодавця вимагати повернення боргу під час воєнного стану та протягом 90 діб після його скасування. Надалі борг однаково доведеться повертати.