Напередодні Єврокомісія виплатила Україні перший транш із пакета допомоги на 18 мільярдів євро. У межах першого фінансового надходження Україна отримає 3 мільярди євро. Але вже наступні 15 мільярдів (4,5 мільярда євро на квартал) Київ отримуватиме лише за виконання узятих зобов’язань, зокрема запровадження реформ, які зафіксовані у меморандумі між Україною та ЄС. Про це повідомляє Європейська правда.
Зазначається, що у разі відкату якоїсь із ключових реформ у майбутньому Україна ризикує втратити право на безвідсотковий кредит – за меморандумом, у цьому разі ЄС має зупинити "відсоткову субсидію".
"Усе це дає високий рівень впевненості, що реформи з цього переліку будуть належно втілені. Адже ціна їхнього зриву є надзвичайно високою", – кажуть у статті.
У меморандумі – 20 пунктів, розбитих на чотири блоки: "Верховенство права", "Енергетика", "Структурні реформи та ефективне врядування" та "Макрофінансова стабільність". Частина з них є достатньо розмитими (як приклад, вимога "Домогтися прогресу в реалізації дорожньої карти інтеграції ринку електроенергії" напевно буде виконана, бо прогрес може бути навіть мінімальним). Але у документі є також політично чутливі вимоги з чіткими строками їхнього виконання.
Зокрема, Україна зобов’язалася:
– до кінця березня завершити відбір нового голови НАБУ, а у другому кварталі – призначити його на посаду (*);
– запровадити оцінку ефективності керівництва САП;
– до кінця вересня відновити роботу ВРП та ВККС на основі рекомендацій Етичної ради та конкурсної комісії (*);
– до кінця 2023 року змінити систему відбору майбутніх суддів за нової методології та за участю реформованої ВККС;
– до кінця вересня затвердити стратегічний план комплексного реформування правоохоронного сектора (*);
– повернути кримінальне покарання за контрабанду у значних розмірах (декриміналізована за часів Януковича);
– до кінця лютого провести дерегуляцію ліцензування та дозвільної системи, а до кінця року – цифровізацію видачі ліцензій;
– зберегти ДП "Медичні закупівлі України" як єдиного національного закупівельника медичного обладнання, ліків та вакцин на центральному рівні;
– до березня обрати наглядову раду НАК "Нафтогаз України";
– до червня запустити корпоративну реструктуризацію ТОВ "Оператор ГТС України".
"Примітно, що у переліку є кілька пунктів (ми позначили їх значком *), що збігаються з вимогами до України для початку переговорів про вступ до ЄС – однак їх продублювали у документі з реальними фінансовими стимулами. Ще більший ступінь збігу цей перелік має із зобов’язаннями перед МВФ". – пояснили у матеріалі.
"Схоже, що українська влада розуміє ціну питання, тож виконання реформ із цього переліку вже почалося. Наприклад, зараз уряд у невідкладному режимі відбирає кандидатів до наглядової ради "Нафтогазу", яка ще у вересні 2021 року припинила роботу через порушення корпоративних процедур з боку українського уряду", – додали у ЄП.
Україна входить у 2023 рік із рекордним за історію незалежності дефіцитом державного бюджету у розмірі близько 1,3 трлн грн, що становить понад 20% від ВВП країни. Для фінансування видатків планується залучати макрофінансову допомогу від іноземних партнерів. Її сума має бути колосальною — необхідно щонайменше 39,5 мільярда доларів для фінансування потреб бюджету. Про обсяги, джерела та форми грошової підтримки України від іноземних партнерів читайте у матеріалі Віталія Набока для ZN.UA "Гроші, на які чекає Україна у 2023-му".