Блекаут та розмір зарплати: експерт пояснив, чи пов’язані вони

Через військову агресію РФ та ракетні удари в Україні пошкоджені об'єкти критичної інфраструктури. Екстрені, аварійні чи стабілізаційні відключення електропостачання впливають і на роботу компаній.

Адвокатка, радниця ЮФ «Ілляшев та Партнери» Валерія Гудій розповіла, як підтримувати трудові відносини в умовах обмеженого електропостачання та чи роботодавець повинен платити заробітну плату працівникові, який свої обов’язки не зміг виконувати через відсутність світла. Про це пише видання Аgronews.

Які варіанти праці роботодавець може запропонувати працівнику

За її словами, роботодавець повинен організувати умови праці, за яких працівник зможе виконувати свої обов’язки.

«Працівник, зі свого боку, повинен працювати продуктивно, але має право відмовитися від дорученої роботи, якщо склалася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують», – сказала вона.

Гудій наголосила, що роботодавець для забезпечення безперебійної роботи компанії може вибрати різні варіанти організації умов праці через відсутність електроенергії:

• ввести дистанційну роботу;
• перемістити працівників на інше робоче місце з необхідними засобами;
• змінити режим роботи або встановити неповний робочий день;
• призупинити дію трудових договорів;
• оформити простій.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Як змінилися зарплати ІТ-фахівців та скільки з них уже повернулися в Україну

Чи буде роботодавець платити зарплату під час відключення світла

Експертка зазначила, що кожен із варіантів роботи має свої аспекти, зокрема, і щодо оплати праці.

«Роботодавець має право ввести дистанційну роботу. У разі, якщо працівник власними силами забезпечує себе необхідним обладнанням, роботодавець погодить із ним терміни виплати компенсації та порядок відшкодування інших, пов’язаних із виконанням дистанційної роботи, витрат. Якщо відшкодування витрат працівника не передбачене в наказі про введення дистанційки, забезпечити працівників необхідним обладнанням має роботодавець», – зауважила вона.

Гудій сказала, що оплата праці є конституційною гарантією, і воєнний стан — не виняток. Тобто роботодавець має вживати всіх можливих заходів для реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

За її словами, у разі дистанційної роботи роботодавець має виплачувати зарплату на умовах, визначених трудовим договором, і нести додаткові витрати на організацію встановлення працівнику необхідного обладнання (у тому числі засобів електроживлення або витрат на компенсацію працівникові за користування власним або орендованим обладнанням).

Адвокатка наголосила, що роботодавець може змінити режим роботи працівників залежно від графіків відключень електроенергії.

«Оплата праці за неповний робочий день або неповний робочий тиждень проводиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку», – пояснила вода

Гудій зазначила, що роботодавець може зупинити трудовий договір. У цьому разі видається наказ про зупинення дії договору, з яким ознайомлюється працівник. На момент зупинення дії трудових договорів працівник не отримує заробітної плати від роботодавця.

З початку повномасштабної війни кількість офіційно працевлаштованих українців зменшилася на 1,3 млн осіб, кількість працівників із зарплатою менше мінімальної збільшилася понад удвічі, але разом з тим є категорія працівників, у кого зарплати зросли у півтора раза.