Оборонний комітет Ради рекомендував ухвалити у другому читанні законопроєкт про олігархів

Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки рекомендував народним депутатам ухвалити у другому читанні законопроєкт №5599 про деолігархізацію, повідомили у пресслужбі парламенту. Водночас голова фракції «Голос» Ярослав Железняк розповів, скільки правок врахував комітет, та що змінилося до другого читання.

«За результатами розгляду народні депутати ухвалили рішення за результатами розгляду у другому читанні прийняти законопроєкт у другому читанні та в цілому у запропонованій Комітетом редакції», - йдеться у повідомленні.

Як зазначив Железняк, за те, щоб рекомендувати законопроєкт до ухвалення, проголосували 10 членів комітету, проти – один, жоден не утримався. Крім того, за його словами, при підготовці документу до другого читання комітет врахував лише 13 правок із 1271.

Железняк також розповів, що до другого читання у законопроєкті крім олігархів з’явиться також «представник олігарха». Однак, за його словами, крім визначення таких осіб у документі про них більше нічого не сказано. Зокрема, це особа, яка проводить зустрічі (розмови) з публічними службовцями від імені або в інтересах олігарха.

Також, як зазначив депутат, у законопроєкті значно розширили термін «участь у політичному житті». Крім фінансування, до нього додали здійснення робіт, надання товарів або послуг на користь учасників політичної агітації, мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами або членів їхніх родин.

Як і в першому читанні, у доопрацьованому документі вказано, що олігархів визначатиме Рада нацбезпеки та оборони. Однак, тепер для того, аби визнати людину олігархом, РНБО викликатиме її «на килим», щоб навести свої аргументи та вислухати заперечення особи.

До реєстру олігархів тепер хочуть вносити не лише самих осіб, а також їхній бізнес та партії, на які вони мають «значний вплив». Також, у підготованому до другого читання законопроєкту, за словами Железняка, вказано, що олігархи не зможуть фінансувати політичну агітацію і мітинги. Крім того, передбачається, що не спільний похід на той чи інший захід, а й телефонна розмова вважатимуться контактом з олігархом.

Щодо декларування зустрічі з олігархом, то згідно з доопрацьованим документом, мають робити керівники державних компаній та патронатна служба Офісу президента та Верховної Ради. Також до цього переліку додали державних службовців категорії «Б» та очільника АРМА.

«Розширено перелік чиновників, кого звільнять, якщо вчасно не повідомлять про контакт з олігархами.  Прибрали жорстоке покарання для олігарха - зобов'язання подавати електронну декларацію. Правда, швидше за все, це чергова технічна помилка, якими кишить текст до другого читання. Уточнили, коли ж після набуття чинності треба повідомити про перший досвід контакту з олігархом (через 14 днів)», - додав Железняк.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Законопроєкт про олігархів відправився до Венеціанської комісії

Законопроєкт про деолігархізацію президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради 2 червня 2021 року. Згідно з документом, олігарх — це людина, яка одночасно бере участь у політичному житті, має значний вплив на засоби масової інформації та є власником великого бізнесу. Олігархів планують вносити в спеціальний реєстр. У першому читанні парламент прийняв закон 1 липня. Венеціанська комісія вже отримала запит голови парламенту Дмитра Разумкова щодо висновку про законопроєкт №5599.

Детальніше про те, що не так із законопроєктом, читайте у статті Юлії Самаєвої «Законопроєкт «Про олігархів»: основні положення vs головні очікування».