Експерти називають чотири ключові ризики для виборчої реформи в Україні

У Києві сьогодні розпочався Форум прихильників виборчої реформи. У перший день роботи платформи експерти сформулювали чотири ключові ризики, на які важливо дати спільну відповідь громадськості.

«Ми вважаємо, що зараз є чотири ключових ризики, на які дуже важливо дати спільну відповідь громадськості. Для того, щоб не було різночитань, для того, щоб не було дискусій щодо незначних непринципових питаннях, а була єдина позиція громадських організацій», - наголошує учасник групи з напрацювання меседжів та аргументів для комунікації із суспільством, гендиректор ВГО «Комітет виборців України» Олексій Кошель.

Проблема №1 – ризик прийняття законопроєкту, який відтермінує дію Виборчого кодексу і дозволить повернути стару змішану виборчу модель.

Побічно такі ризики підтверджують спільні голосування у парламенті «слуг народу» і депутатських груп «Довіра» і «За майбутнє», чиї депутати насамперед зацікавлені у відновленні мажоритарної складової.

Проблема №2 – надзвичайно серйозний ризик запровадження електронного голосування без належної підготовки і захисту даних виборців. Поспіх може призвести до зростання у суспільстві недовіри до результатів виборів, значного збільшення ефективності механізму підкупу виборців.

Тому зараз позиція громадськості щодо електронного голосування має бути чіткою і зрозумілою.

«До прикладу, ми категорично проти запровадження електронного голосування на наступних виборах, але водночас ми за те, що потрібно запроваджувати елементи електронних виборів на зразок електронного підрахунку голосів від ДВК до ЦВК із паралельним збереженням паперових протоколів з мокрими печатками та оригіналів підписів», - пояснює Кошель.

У межах експерименту електронне голосування можна було б запровадити для незначної групи виборців – полярників на станції «Академік Вернадський» чи екіпажів суден, які перебувають за межами своїх портів – щоб ЦВК мала можливість впроваджувати ці механізми.

Проблема №3 – ризик неврахування принципових змін та вдосконалення  Виборчого кодексу з ухилом у другорядні питання.

Серед важливих змін: зменшення виборчої квоти з 25% до 5%; питання суттєвих обмежень політичної реклами; спрощених механізмів голосування для громадян України за кордоном.

Проблема №4 – ризик відтермінування проведення парламентських виборів на 2024 рік замість осені 2023-го. Тому завдання громадських організацій – наголошувати на тому, що рік парламентських виборів – це 2023 рік, осінь.

Захід організовує Громадянська мережа ОПОРА разом з Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади (GAC) та британської допомоги (UK aid) від уряду Великої Британії. Думки, висловлені на заході, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів, Міністерства міжнародних справ Канади чи Уряду Канади, та Уряду Великої Британії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Рада провалила голосування за зміни до Виборчого кодексу

Висловлення представників чинної влади щодо можливості повернення до пропорційно-мажоритарної виборчої системи викликали емоційну критику і заяви у стилі «все пропало, демократія в небезпеці». Але міжнародний досвід не дає однозначних рецептів і не називає ідеальних виборчих систем.

Чому правлячій партії не підійшла пропорційна система з відкритими списками та які зміни можуть бути внесені до Виборчого кодексу наступного року, читайте у матеріалі Ігоря Попова «Відкриті списки під загрозою» у ZN.UA.