У ВККС прокоментували, чи збираються прощати "суддів Майдану"

Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) Руслан Мельник заявив, що у винесенні рішень стосовно суддів, які Комісія приймає під час оцінювання, важливі закон та критерії, які члени ВККС досягли разом із Громадською радою доброчесності (ГРД), а не емоційні оцінки. Про це він сказав у відповідь на запитання корреспондентки ZN.UA Тетяни Безрук під час прес-конференції членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів про початок відкритого конкурсу на заміщення 550 вакантних посад суддів апеляційної інстанції.

Запитання було також, чи має суспільство пробачати так званих суддів Майдану, і наскільки це важливо робити, якщо вони 10 років тому приймали рішення про заборону протестів і по-різному трактували статтю Конституції про право на мирні зібрання? Бо як і тоді, так і зараз закону про протести в Україні немає, і різні експерти по-різному ставляться до його необхідності, але Венеціанська комісія чекає на прийняття такого документу.

“Хоча контекст дійсно є важливим. І ми все це враховуємо під час прийняття наших рішень. Але ні в кого не має скластися враження, що наші рішення вже наперед будуть прогнозованими, якщо ми будемо використовувати такі терміни, як “суддя Майдану”. Мабуть це було б несправедливо стосовно тих суддів, якби ми не заходячи у процедуру оцінювання, вже наперед би вирішували неправомірність або правомірність їхніх дій. Тому ми діємо виключно у той спосіб, який визначений законом”, — додав Мельник.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Член ВККС Чумак про закон 10140-д: Вважаю нормальним. Для ГРД нічого не змінилося

30 листопада відбулася співбесіда із суддею харківського суду Оленою Ізовітовою-Вакім. За результатами перевірки Громадської ради доброчесності (орган, до складу якого входять громадські активісти, адвокати та журналісти, і який перевіряє інформацію про суддів, які проходитимуть кваліфікаційне оцінювання, дають оцінку діям того чи іншого судді, і подають цю інформацію до членів ВККС. ГРД не оцінює суддів безпосередньо і не виносить рішення, як це робить Комісія. Її функція є дорадчою. — ред.), суддю мають звільнити, адже вона, як вказує ГРД, “безстроково і необмежено забороняла мирні зібрання у 2013 році під час Євромайдану в Харкові, порушуючи процесуальний закон і практику ЄСПЛ”. Сама суддя під час засідання заявила, що якби знала до яких результатів призведе її рішення, то не виносила б його.

Колега Руслана Мельника — Сергій Чумак додав: “Багато хто, як та суддя (Ізовітова-Вакім — ред.), про яку ви сказали, визнають свої помилки і просять Комісію повірити, що це було або помилково, або вони переглянули свої позиції, зараз би вони вчинили інакше. Перед членами Комісії, які проводять цю співбесіду, які вирішують це питання, стоїть дуже важке завдання. Чи правду говорить людина? Чи просто вона говорить те, що хоче почути Комісія. Ми не психологи, у кожного з нас мінімум 15 років роботи в сфері права. Кожне рішенні доленосне і для судді, і для Комісії. Бо ми переживаємо за кожен висновок ГРД, за кожного суддю, і за кожного суддю, якого ми визнаємо таким, що не відповідає займаній посаді. Це дається дуже важко, але ми теж вчимося”.

З 13 листопада в Україні відновилися кваліфікаційні оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Таке оцінювання повинні пройти 1884 судді місцевих та апеляційних судів з усієї країни.