Часткова декриміналізація порнографії: розбираємось у причинах і наслідках

Нещодавня законодавча ініціатива з декриміналізації порнографії зчинила чимало галасу в інфопросторі, тому пропоную розібратися, чи дійсно така законодавча ініціатива є виправданою та нагальною.

Чи траплялися у вас випадки, коли ви з вашим партнером чи партнеркою обмінювалися «хтивками»? Якщо так, то такі діяння фактично є злочином, за який статтею 301 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність.

У Львівській області затримали киянина: пропонував правоохоронцю €5 тис. за видалення дитячої порнографії з його телефону

Ба більше, існують непоодинокі випадки, коли суд визнавав винними осіб за вчинення подібних діянь. До прикладу, вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.06.2022 у справі №161/7038/22. Так, зі змісту формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, вбачається, що особа з використанням свого мобільного телефону переслала кілька зображень порнографічного характеру з допомогою месенджеру Telegram на мобільний телефон іншої особи. За ці діяння особу було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 301 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у вигляді штрафу в розмір 25 500 грн. Варто зазначити й те, що у цьому судовому рішенні не вказано про корисливий мотив таких дій особи, що може свідчити про особисте побутове спілкування.

Що пропонує проєкт закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення свободи від втручання в приватне життя людини»?

Статтею 301 ККУ наразі криміналізовані фактично будь-які діяння, пов’язані з порнографією. Без перебільшення, під обвинувачення можуть підпадати і відправки приватних «хтивок», і розміщення власних роликів подружніми парами на Pornhub, і пересилка нюдсів волонтерками і волонтерами Теронліфанс за донат на ЗСУ, і навіть зберігання або створення картин чи інших творів мистецтва з еротичними сюжетами, якщо судово-мистецтвознавчій експертизі вони не припадуть до душі.

Тож насамперед законопроєкт передбачає внесення змін до згаданої статті 301 (ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів) і скасування статті 302 (створення або утримання місць розпусти і звідництво). Відповідні зміни дадуть змогу обмежити необґрунтовану широту трактувань у використанні статей 301, 302 ККУ і встановити кримінальну відповідальність за конкретні дії:

• розповсюдження та збут порнографії без згоди залученої особи, що дозволить, зокрема, посилити відповідальність за порнопомсту;
• виготовлення, розповсюдження та збут екстремальної порнографії;
• розповсюдження порнографії серед неповнолітніх;
• використання владних чи службових повноважень при здійсненні всього вищепереліченого.

Навіщо знадобилася така законодавча конкретизація, зрозуміло. Через широкий спектр діянь, які наразі підпадають під визначення «предмети порнографічного характеру», час від часу правоохоронні органи зловживають чинною редакцією статей 301, 302 ККУ. Окрім зрозумілого корупційного підтексту, навіть з погляду ефективності розподілу ресурсів є не надто доцільним, що співробітники правоохоронних органів витрачають час і сили на пошук і притягнення до відповідальності дорослих жінок, які поширюють в Інтернеті свої відверті фото.

Просто для порівняння: за 2022 рік за статтею 301 ККУ було зареєстровано 784 правопорушення і 667 проваджень направлено до суду з обвинувальним актом. Натомість за статтею 303 ККУ щодо сутенерства або втягнення особи в заняття проституцією за 2022 рік обліковано лише 193 правопорушення і тільки 80 спрямовані до суду з обвинувальним актом.

Також доречною ініціативою запропонованого законопроєкту є надання визначень кримінально-правових понять, а саме — «порнографія» та «екстремальна порнографія», що позитивно вплине на розуміння статті 301 Кримінального кодексу України та відіграє значну роль для запобігання занадто широкому трактуванню цієї статті.

В європейських країнах також переважно криміналізовано окремі діяння, пов’язані з порнографією, що дійсно становлять суспільну небезпеку, як-от залучення дітей чи тварин, примус, насильство тощо. В інших випадках держава не втручається в приватне життя громадян, що характеризується відсутністю загальної заборони на рівні ЄС і в окремих країнах — членах ЄС. Там існує дозвіл на публікацію, придбання цифрового чи іншого порнографічного контенту, але з віковими обмеженнями, зазвичай до 18 років, та забороною дитячої порнографії.

Педофіли використовують штучний інтелект для створення дитячого порно – розслідування ВВС

Очікують законодавці і на позитивний економічний ефект унаслідок декриміналізації «полунички» у вигляді сплати податків її творцями. Як приклад наводять компанію OnlyFans — блог-сервіс із контентом для дорослих. Компанія є одним із найбільш відповідальних іноземних платників податків в Україні і за першу половину 2023-го сплатила 34 млн грн податків, незважаючи на те, що порнографія в Україні й досі криміналізована. Відповідно, якщо OnlyFans податки платить, то дохід творців їхнього контенту наразі не оподатковується. За окремими підрахунками, якщо доходи українських творців на OnlyFans становлять 15,8 млрд грн на рік, то їхня повна легалізація потенційно принесе бюджету 3 млрд грн у вигляді ПДФО та військового збору.

Водночас законопроєкт зберігає чинну редакцію норм щодо притягнення до кримінальної відповідальності за одержання доступу до дитячої порнографії, її придбання, зберігання, ввезення, перевезення чи інше переміщення, виготовлення, збут і розповсюдження (стаття 301-1), торгівлю людьми (стаття 149) і сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (стаття 303). Крім цього, посилюється кримінальна відповідальність за примус до участі у створенні порнографії.

Які наслідки для кримінальних проваджень настануть унаслідок набрання чинності законопроєктом?

Згідно із статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до частини 1 статті 5 ККУ закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або в інший спосіб поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або вже його відбули, але мають судимість.

Враховуючи вищезазначені положення, за умови набрання чинності законопроєктом виникнуть підстави для закриття частини кримінальних проваджень за статтями 301, 302 ККУ, в тому числі і тих, в яких особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

Біженці з України все частіше стають жертвами сексуальної експлуатації – дослідження Thomson Reuters

Та на відміну від статті 302 ККУ, яку згідно із запропонованими змінами буде виключено, діяння, передбачені статтею 301 Кримінального кодексу України, не зазнають повної декриміналізації, оскільки в цьому разі має місце виключення окремих елементів кримінального правопорушення. Відтак, слідчий, прокурор чи суд при прийнятті рішення про закриття такого кримінального провадження повинні розглядати кожен випадок індивідуально.

Тож у загальному підсумку після ухвалення законопроєкту варто очікувати посилення захисту осіб від притягнення до кримінальної відповідальності за діяння, що не становлять суспільної небезпеки, зменшення корупції та зростання ефективного використання часу правоохоронцями, покращення ефективності боротьби з порнопомстою і, так, збільшення податкових надходжень за рахунок детінізації порнобізнесу.