У школах вивчатимуть предмет «Фінансова грамотність»: чому уроки не мають бути формальними

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Експерт пояснив, як міжнародний досвід може допомогти у викладанні курсу. 

В Україні шкільну освітню систему треба переналаштувати так, щоб учень думав про те, як він може започаткувати власну справу, яку потрібно команду, які здобути знання і де, щоб відкрити власний бізнес. Міністерство освіти і науки для учнів 8-х і 9-х класів запровадило предмет "Підприємництво і фінансова грамотність". Минулого року розпочалося пілотне впровадження  навчального курсу, а в цьому році планують зробити цей предмет обов’язковим для всіх шкіл. Директор департаменту освіти й науки Львівської обласної державної адміністрації Олег Паска у статті "Фінансова грамотність у школах: необхідність чи черговий предмет "для галочки"?" зазначив, що така ідея відкриває нові можливості для дітей. Однак він має сумніви щодо того, чи дасть курс відповідний ефект.

За його словами, нині в нашій країні немає підготовлених педагогів, які спеціалізувалися б саме на викладанні фінансової грамотності, тому такі уроки стають додатковим навантаженням для вчителів, яким бракує годин. Паска наголошує, що невелика доплата педагогам за ці уроки, навряд чи стимулюватиме їх до творчих пошуків.

Експерт стверджує, що нині складно зробити так, щоб один учитель зосередив свою увагу лише на викладанні уроків фінансової грамотності. Паска пояснив, що через те, що цей навчальний курс викладається раз на тиждень, щоб назбирати педагогу годин на одну ставку потрібно, щоб в кожній школі було щонаймеше чотири чи п’ять паралельних 8–11 класів. Однак, за його словами, таке можливо лише в певних школах у великих містах.

Паска вказує, що через зазначені чинники викладання предмету "фінансова грамотність і підприємництво" перетворюється на формальність та лише збільшує додаткове навантаження на учнів, а не вирішує питання виховання підприємливої молоді. 

"Для того, щоб завершити всю архітектуру культивування підприємницької ініціативи та фінансової грамотності в школі, потрібно зробити ще один крок — стимулювавши підприємницьку ініціативу учнів і студентів, створити для них можливості реалізовувати свої ідеї", - наголошує автор статті.

Експерт вказує, що для реалізації ідей учнів на практиці, корисним буде міжнародний досвід. Він наводить приклад програми JA Company Programme ("Компанія" для учнів), яка схвалена МОН.

Паска пояснює, що під час цієї програми учні на початку навчального року об’єднуються в команди, придумують бізнес-ідеї та на основі однієї з них створюють власну навчальну "компанію" та вчаться, як потрібно нею керувати. Досвідчені підприємці залучаються до наставництва учнів.  Пізніше ГО "Junior Achievement Україна" залучає учнів брати участь у таборах підприємництва та ярмарках. Наприкінці року школярі презентують свої мінікомпанії на конкурсі "JA Компанія року", під час якого журі обирає найкращу "компанію", що представляє нашу країну на конкурсі молодіжного підприємництва в Європі Gen-E.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 2
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
lesya
16 Квiтня 2014, 20:23
Расследовать надо тенденции. А армия ,в основном, не виновата,т.к хронически недофинансировалась, а также система давила на людей -или делай, что говорят, или под трибунал. Если особо злостные были, тогда да. А так, финансово офицеры ничего не решали, а действовали по приказу. А главнокомандующий был кто?
Відповісти Цитувати Поскаржитись
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі