«Топ 200 Україна» у 2009 році

Поділитися
У сучасному світі спостерігається тенденція до підвищення ролі університетських рейтингів у системі вищої освіти і в суспільстві. Фактично у кожній країні незалежні професійні організації проводять ранжирування вузів на національному рівні. Україна також не стоїть осторонь цих процесів.

У сучасному світі спостерігається тенденція до підвищення ролі not founded ).

Нагадаємо, що в методиці, запропонованій кафедрою ЮНЕСКО, діяльність вузу визначається з допомогою інтегрованого індексу рейтингової оцінки - Iз. Цей індекс включає три комплексні складові: Iз = Iнп + Iо + Iмп, де Iнп - індекси якості науково-педагогічного потенціалу, Iн - індекс якості навчання, Iмв - індекс міжнародного визнання. Усього для формування зазначених індексів використовують 20 індикаторів прямого вимірювання і дві експертні оцінки (таблиця). Дані про ці індикатори вибирають із кількох незалежних джерел (дані вузів, дані МОН України, дані Комітету з питань державних премій України і премій ім. Т.Шевченка, дані міжнародних асоціацій університетів, дані інших відомств).

Торік у комплексне оцінювання діяльності вузів було включено два додаткові параметри: експертне оцінювання якості науково-педагогічного потенціалу і якості навчання - 15%; показник інформаційних ресурсів (якість та функціональна повнота веб-сайтів університетів) - 5%. Запровадження нових показників привело до зміни інтегрального індексу і, відповідно, для ряду навчальних закладів - до істотної зміни рейтингової позиції.

Протягом нинішнього року експерти проекту провели ряд конструктивних зустрічей із представниками академічної спільноти та роботодавцями, зацікавленими у створенні найбільш збалансованої методики ранжирування. В результаті обговорень було збережено нинішній набір індикаторів як такий, що відповідає узагальненій моделі функціонування українського університету. Проте, з метою створення рівних умов, при проведенні компаративного аналізу діяльності університетів було зменшено вагові коефіцієнти за такими показниками: кількість академіків НАНУ, членів-кореспондентів НАНУ, масштаб вузу. Тим самим зміщено акцент у бік визнання вузів на міжнародній арені. Коректування привели також до невеличкого загального зниження інтегрального індексу, проте без великих змін позицій університетів.

За останніх три роки сформувалося розуміння того, що ранжирування - це не лише визначення позиції вузу у рейтинговій таблиці. Це насамперед показник динаміки змін характеристик навчального закладу порівняно з іншими. Один із варіантів зміцнення позицій вузу - публікації наукових статей учених вузів у відомих світових виданнях, а також запровадження навчальних програм іноземними мовами. За цими показниками впродовж останніх трьох років університети України зробили помітний крок уперед (Національний університет ім. Т.Шевченка, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Донецький національний технічний університет, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» тощо).

Аналіз накопиченої інформації з навчальних закладів виявив такі механізми, які університети використовують для зміцнення своєї репутації на національному рівні.

1. Гармонізація взаємодії між чотирма видами роботи: концентрацією талантів, ефективним управлінням, науково-дослідними розробками, інтернаціоналізацією. Це характерно для п’ятірки лідерів нашого рейтингу.

2. Максимізація своїх порівняльних переваг. Серед таких навчальних закладів можна вирізнити Національний університет біоресурсів і природокористування, Національний гірничий університет.

3. Проведення активної маркетингової кампанії. Механізм характерний для недавно створених навчальних закладів.

4. Проведення інформаційної PR-кампанії про діяльність навчального закладу (найчастіше університети використовують завищені дані, які не відбивають об’єктивної картини).

Є також категорія національних університетів, у яких не простежується позитивна динаміка з ряду показників, деякі вузи не мають власних веб-ресурсів, не оновлюють інформації про свою діяльність.

Виконуючи порівняльний аналіз рейтингових таблиць «Топ 200 Україна» із публікованими компанією СКМ рейтингами університетів «Компас», можна простежити, що дислокація багатьох вузів близька в цих двох системах. Це свідчить про їх удосконалення.

Підбиваючи підсумки, можна констатувати, що вищі навчальні заклади, які прагнуть бути лідерами на національному і міжнародному рівнях, повинні:

1. Готувати конкурентоспроможних спеціалістів, які легко домагаються значних успіхів по закінченні вузу.

2. Виконувати актуальні наукові дослідження, у тому числі й спільно з міжнародними партнерами.

3. Інтегрувати науково-дослідну та інноваційну діяльність у навчальний процес.

4. Висвітлювати свою діяльність у найкращих світових виданнях, що публікуються англійською мовою.

5. Бути гнучкими в управлінні, йти шляхом оновлення й удосконалення своєї роботи, орієнтуючись на потреби суспільства.

6. Активно розвивати міжнародні проекти, зорієнтовані не лише на відплив українських студентів за кордон, а й на залучення у свої університети талановитих іноземних дослідників, викладачів, студентів.

Сподіваюся, що проект «Топ 200 Україна» буде корисний для вищих навчальних закладів нашої країни на шляху їх наближення до університетів світового класу.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі