Створення закладів вищої освіти нового типу, в основі діяльності яких — поєднання освіти з науковими дослідженнями, розпочалося в Україні вісім років тому із заснування Київського академічного університету (КАУ).
КАУ створено як державну наукову установу подвійного підпорядкування — НАН України та МОН. Про здобутки першого українського академічного університету за вісім років роботи, про нові освітні програми, які запускають саме 2024 року, та вимоги до здобувачів вищої освіти під час та після війни ZN.UA розповіли директор КАУ, академік НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор Олександр Кордюк та завідувачка навчальної частини КАУ Оксана Марункевич.
— Пане Олександре, відбудова України пов’язана з розвитком сучасного науково-технічного потенціалу держави. Що маємо робити вже зараз?
— Глобальне питання. Звісно, для того, щоб мати можливість найближчими роками розвивати науку, треба насамперед дбати про освіту. Наука починається з освіти. Ми створили Київський академічний університет, тому що хочеться застосувати наш попередній досвід і показати, як це оптимально робити.
— Чому КАУ називають пілотним проєктом?
— Наш академічний університет має на меті тісне поєднання науки, освіти та інновацій. Це реалізація в Україні ідеї дослідницького університету, яка успішно працює в таких загальновідомих міжнародних освітніх центрах, як Каліфорнійський технологічний інститут (Caltech), Массачусетський технологічний інститут (МІТ).
Ми називаємо це пілотним проєктом, тому що знаємо, як це зробити, — маємо певний досвід, ресурси й нові ідеї і на прикладі невеликого закладу можемо випробувати ці ідеї, показати, як це робити на практиці, а не в теорії.
В КАУ навчання реалізується через дослідження. Найперше ми залучаємо студентів (яких відразу розглядаємо як наших колег — молодих науковців) до «живих» наукових досліджень світового рівня через створення тандемів із провідними науковцями НАН України та використання потенціалу найкращих академічних лабораторій, а також максимально заохочуємо до інноваційної діяльності. Прагнемо, щоби групи, до яких входить молодь, займалися справді цікавою живою наукою. Коли молоді цікаво, коли вона мотивована, тоді й навчається значно краще. З іншого боку, наші викладачі — всі реальні науковці, які відволікаються від своїх досліджень для занять зі студентами, але також мають від цього безпосередню користь, бо під час спілкування зі студентами, коли обговорюють найсвіжіші результати реальних досліджень, народжується багато нових ідей.
— Трохи про історію КАУ, яку не можемо обійти увагою. Зараз не дуже зручно в контексті повномасштабної агресії згадувати про зв’язки з Росією…
— Згоден із вами. Зараз не хочеться навіть згадувати про Московський фізико-технічний інститут (МФТІ), але така наша історія. Втім, це був унікальний приклад дослідницького навчання, загальне надбання, й відмовлятися від цього досвіду — це як відмовлятися від ядерної зброї. Якщо коротко, КАУ утворився внаслідок реорганізації фізико-технічного навчально-наукового центру, який до того був київським відділенням МФТІ, створення якого свого часу, 1978 року, ініціював Борис Патон. Це було геніальною ідеєю, що дала змогу повертати наших студентів, які раніше просто вимивалися імперською системою, поповнювали відтік мізків із України. Чимало наших науковців, понад тисячу, зокрема і я, — випускники МФТІ — навчалися там упродовж чотирьох років, а сюди поверталися на магістерський, як ми сьогодні називаємо, рівень, і починали працювати в інститутах української академії наук — реалізація дуальної освіти, що довела свою ефективність.
Варто акцентувати на тому, що за радянських часів МФТІ справді був одним з найкрутіших прикладів дослідницького навчання, інститутом, який створив легендарний фізик Пьотр Капіца, лауреат Нобелівської премії, якого не випустили з СРСР. І він організував цей інститут за зразками Оксфорда, Каліфорнійського технологічного інституту тощо. Й саме на ці західні заклади вищої освіти, які втілюють концепцію науково-дослідницького університету, ми орієнтуємося нині, як я вже наголошував.
— КАУ працює восьмий рік. Якими своїми здобутками можете похвалитися?
— По-перше, справді потужно розвиваємо міжнародне співробітництво в науці й освіті. Наявність активного міжнародного співробітництва є маркером живої науки, тому що нині науку неможливо розвивати в одному місці без обмінів, участі в конференціях, співпраці в дослідженнях. Наука розвивається на міжнародному рівні. Тому ми максимально інтегруємося в міжнародний науково-дослідницький простір.
По-друге, ми стали дуже студентоцентричними. Студенти — основні в усіх наших процесах. Намагаюся з командою зробити КАУ таким місцем, де б сам, якби знову повернувся в студентські роки, хотів би навчатися. І це нам, мабуть, вдається.
Отже, унікальність КАУ — в тому, що ми намагаємося реалізувати якнайтісніше поєднання науки й освіти, практикуємо дослідницьке навчання. Ми — єдиний університет при НАН України й можемо запропонувати широкий вибір із інститутів академії. Хоча наразі маємо кафедри при сімох інститутах, місця для досліджень можемо запропонувати в усіх інститутах академії. І, власне, в цьому — наша сила. Попри те, що академія нині переживає не найкращі часи, багато наукових груп працюють на високому міжнародному рівні. І якщо наука в Україні ще залишається, то вона переважно зосереджена в академічних інститутах.
— Ще залишається… Все настільки критично, що йдеться про жевріння?
— Так, бо наука вже давно функціонує в умовах критичного недофінансування, що, звісно, не сприяє розвитку.
— А зараз, під час війни, на вашу думку, не прийшло розуміння того, що наука важлива?
— Я поки не бачу, що розуміння прийшло. І навіть аби побачити, потрібен час. Якщо воно й прийшло, то ми помітимо це трохи пізніше. (Посміхається.)
— І все ж таки повернімося до оптимістичної ноти нашої розмови. В КАУ, на базі Лабораторії відкритих інновацій, створений і активно працює Інноваційний центр. І це, безперечно, ще один з ваших вагомих результатів за вісім років роботи.
— Так і є. Інноваційний центр створено завдяки енергії Олександри Антонюк для залучення студентів, аспірантів і наукових співробітників базових наукових установ НАН України, провідних університетів до інноваційної діяльності, трансферу технологій, впровадження науково-технічних розробок у наукоємне виробництво. Центр працює за методами інноваційних центрів при провідних європейських університетах. Створений він був під час виконання спільного проєкту КАУ, Технічного університету імені Гумбольдта і Науково-технологічного парку «Берлін-Адлерсгоф», який підтримало Міністерство освіти і науки Німеччини. Завданням проєкту був обмін досвідом і дослідження умов та засад, на яких українська команда створює аналогічний науковий парк Academ.City на базі наших академічних інститутів, розташованих у мікрорайоні Академмістечко в Києві. Нині завдяки Центру КАУ реалізує низку цікавих міжнародних інноваційних проєктів, у яких беруть участь і викладачі, й студенти.
Далі продовжуємо розмову з Оксаною Марункевич.
— Пані Оксано, через повномасштабну війну в Україні багато випускників і учнів старших класів вимушено переїхали за кордон і завершували навчання там. Що маємо робити, аби хоча б частково повернути молодь, яка з міркувань безпеки виїхала з країни?
— Справді, на сьогодні чимало випускників-школярів, яких розглядаємо як потенційних абітурієнтів на наступні роки, перебувають за кордоном. Вони роблять вибір — залишитися в країні перебування чи повернутися додому. З власного досвіду знаю, що частина учнів середньої школи, які перебувають за кордоном, паралельно продовжують здобувати українську середню освіту й мають намір скласти єдиний вступний іспит, аби повернутися в Україну й навчатися саме в українських закладах вищої освіти.
Щодо ситуації з нами. Як і всі українські виші, ми відчули, що абітурієнтів меншає. Однак чимало студентів, які перебувають за кордоном, підключаються дистанційно та повною мірою здобувають паралельну освіту в Україні. Вони беруть участь у різних наукових школах, у наукових процесах. Вони мають можливість за участю наших наукових керівників повністю впроваджувати свою науково-дослідницьку роботу. Створюємо всі умови (викладачі записують усі свої лекції, здійснюють онлайн-супровід тощо), аби студенти відчували: на них удома чекають і створюють умови для їхнього повернення. Нам важливо запропонувати такий освітній ринок, щоб у тому ж дистанційному форматі молодь хотіла навчатися в Україні.
— За роки повномасштабної агресії, коли наша молодь розвіялася по світах, ми ще більше переконалися в тому, що українські учні та студенти є конкурентоспроможними у світі. Що маємо робити, аби наші студенти стали ще більш адаптованими до актуальних вимог і викликів, які стоять нині перед нами? Що конкретно робиться з цією метою в КАУ?
— Поява освітніх міждисциплінарних програм незабаром стане трендом. У наших реаліях воєнного часу такі питання стоять гостро. Дедалі більше студентів прагнуть проявляти себе одночасно в різних сферах. Тому дуже важливим є те, що відповідаючи на цей освітній запит, уже 2024 року впроваджуємо дві нові унікальні освітні програми, розроблені нами в КАУ: «Менеджмент інновацій у прикладній фізиці та матеріалознавстві» й «Менеджмент інновацій у біології». Важливо, щоб наші студенти вміли впроваджувати свої наукові ідеї, реалізовувати, презентувати їх і виводити на ринок самостійно.
Чимало наших студентів проходили й проходять стажування за кордоном. Дехто з них продовжує навчання в провідних університетах. Серед найактивніших держав-партнерок КАУ — Німеччина, Франція, Болгарія, Чехія, Японія, в напрямі біології особливо вирізняється університет в Окінаві. Розвиваємо співпрацю і з американськими партнерами.
Щодо наших студентів, які перебувають в Україні й не мають можливості виїхати за кордон (передусім це стосується хлопців), то вони можуть долучатися до різних освітніх онлайн-програм і проєктів, до наукової співпраці, — все це реалізується безкоштовно й дистанційно. КАУ разом із науковим парком Academ.City реалізують програми підтримки стартапів та інновацій, як, наприклад, менторська програма підтримки інноваційних проєктів. Це програма для студентів КАУ, в якій вони одночасно мають змогу створювати і сам продукт, і його бізнес-модель. Або курс 4innopipe. Це спільна підприємницька програма Ройтлінгенського університету (Німеччина), Загребської школи економіки та менеджменту (Хорватія), КАУ (Україна), Гельсінського університету (Фінляндія) за підтримки Європейського інституту інновацій і технологій в області продуктів харчування EIT Food. На основних курсах студенти формулюють проблеми й детально їх вивчають через дослідження користувачів. Завершується курс підготовкою пітч-презентації для інвесторів, яку навчать робити зрозуміло й переконливо.
— Яких очікуваних змін зазнає вища освіта після війни?
— Зміни точно будуть, вони вже відбуваються. Реформування вищої освіти триває. Однак закривати виші — не вирішення питання. Це спричинить протилежний ефект.
Невідомо, скільки ще триватиме війна. Вже сьогодні заради виживання країни потрібні люди з двома-трьома вищими технічними освітами. Й це абсолютно прозорий запит. Найпопулярніші напрями, на яких варто акцентувати й на яких робить акцент КАУ, — це фізика, комп’ютерне моделювання та машинне навчання.
Ми стежимо за новинами, за світовими розробками, й у наших внутрішніх інтересах — мати в Україні добре підготовлених освічених людей із розвиненими інженерними навичками, здатних застосовувати новітні комп’ютерні технології. Досвід доводить, наскільки швидко молодь усе опановує.