Каменем спотикання у стосунках учителів, учнів і батьків зазвичай є домашні завдання. Вчителі скаржаться, що учні часто не виконують їх і від цього страждає якість навчання. А учні й батьки — що діти перевантажені домашкою. Анкетування учнів проведене в рамках міжнародного порівняльного дослідження PISA-2022 показало, що найбільше часу на домашнє завдання витрачають учні в Україні та Грузії, пише Оксана Онищенко у статті «Новий «PISA-шок» чи надія? Про що розповіло свіже дослідження PISA».
Так, 32% українських школярів зазначили, що на домашнє завдання з математики витрачають менш як 30 хвилин на день. Ще 33% для його виконання потрібно не більш як години, 23% – від однієї до двох годин, 13% – більш як дві години.
Оксана Онищенко зазначила, що серед [blink title="референтних країн" headinfo=""]Референтні країни, це ті, які подібні з нашою за рівнем соціально-економічного розвитку, мають схожі системи освіти, культурну чи історичну спорідненість. Українські експерти вважають, що для нас референтними є Болгарія, Грузія, Естонія, Молдова, Польща та Словацька Республіка.[/blink] саме в Україні та Грузії учні витрачають на домашнє завдання найбільшу кількість часу. Натомість у Словаччині 67% школярів витрачають на домашку не більш як пів години на день, у Польщі й Естонії таких учнів — 54 й 52% відповідно.
«Та експерти застерігають: не можна трактувати ці дані однозначно, адже на час виконання завдань може впливати не лише обсяг, а й нехтування ними. Також на тривалість виконання завдань впливає успішність учня — слабші витрачають більше часу», – пише авторка.
При цьому результати дослідження свідчать, що учні, які витрачають на домашнє завдання до 30 хвилин на день, і ті, в кого це займає багато часу (більш як дві години на день), мають гірші результати з математики.
Нагадаємо, вперше Україна взяла участь у дослідження PISA 2018 року. Його результати стали шоком. Дослідження показало катастрофічну ситуацію із вивченням математики у школі.
Водночас результати з математики, читання та природничих наук у PISA-2022 в Україні виявилися нижчими за середні для країн ОЕСР. До того ж у порівнянні з PISA-2018 вони погіршилися. Крім того, частка українських учнів, які не досягли базового рівня з математики, читання та природничих наук є істотною, однак є країни й з нижчими показниками.