Російська нафта знову торгується значно вище цінового ліміту G7, який встановлений для того, аби позбавити Москву доходів для війни проти України, пише Bloomberg.
Згідно з даними агентства цінової звітності Argus Media, провідний сорт російської нафти Urals коштує близько 75 доларів за барель на момент виходу з портів Балтійського та Чорного морів. За словами високопосадовця Міністерства фінансів США, Штати відстежують зростання цін, яке вони пов'язують з ширшою геополітичною динамікою.
Встановлений G7 ціновий ліміт вимагає, щоб будь-яка західна компанія, яка займається транспортуванням російської нафти, отримала так звану атестацію - документ, який засвідчує, що вантаж коштує 60 доларів за барель або менше. Якщо цього підтвердження немає, то компаніям не дозволяються надавати свої послуги. Той факт, що ціни за даними Argus значно вищі за цей рівень, створює дисонанс.
Хоча ціна на нафту Urals майже весь рік була вищою за $60, цьогомісячний стрибок до рівня значно вищого за $70 поставить під сумнів довіру до цих атестацій для трейдерів, які хочуть продовжувати користуватися західними послугами.
Американський чиновник заявив, що обмеження все ще має свій ефект, зменшуючи кількість грошей, які Кремль отримує від продажу нафти та змушуючи його продавати товар або через західні сервіси, або через тіньовий флот. США планують продовжувати забезпечувати дотримання цінового ліміту, запроваджуючи санкції проти суден тіньового флоту, але не робитимуть цього у відповідь на будь-які конкретні ринкові рухи, заявив чиновник на умовах анонімності.
За даними Argus, на момент прибуття вантажу Urals до Індії ціна нафти становить 88 доларів за барель, що лише на 3,80 долара нижче, ніж світовий орієнтир для вантажів марки Brent, свідчать дані Argus. Коли російська нафта ESPO виходить з порту Козьміно на сході Росії, вона коштує 84 долари за барель. Ціна на цей сорт не була близькою до встановленої межі G7 вже близько року.
Попри це, за даними Argus, все ще існує велика вартість фрахту, яка безпосередньо пов'язана з санкціями, що свідчить про принаймні деякий вплив на Москву. Крім того, доставка в Азію значно дорожча, ніж у Європу - основний ринок збуту Росії до повномасштабної війни. Все це призводить до зниження експортних цін.
Коли йдеться про транспортування нафти Urals із Балтики до Індії чи Китаю, агентство цінової звітності підрахувало, що санкції додають до вартості доставки $7,12 за барель і $8,79 за барель відповідно. Обидві цифри, хоча і високі, але нижчі, ніж місяць тому.
Починаючи з жовтня минулого року, Міністерство фінансів США продемонструвало готовність карати компанії за порушення цінового ліміту. Однак, Штати досі намагаються уникати будь-яких дій, які можуть порушити потоки нафти та підвищити ціни.
Раніше повідомлялося, що Білий дім стурбований ефективністю атак українських дронів по російських нафтопереробних заводах. Там чомусь не розуміють, що в січні 2024 року почався новий етап війни, який відкрив реальну перспективу для її завершення на справедливих умовах. Російські удари по українській енергетиці перестали бути безкарними. Війна завершиться лише тоді, коли у Росії закінчиться нафта у нафтопроводах і на НПЗ.
Про те, що ще повинна зробити Україна, аби перекрити енергетичний “кровотік” агресора, читайте в статті директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка “Чому нафтопереробка РФ — законна ціль війни”.