Безробіття в Україні знижується, але дисбаланси на ринку праці зберігаються

Рівень безробіття, хоч би яким умовним був цей показник, ще в червні становив 21,4%, а в липні — вже 16,6%. З хорошого — з початку року триває зростання попиту на робочу силу. З поганого — серед нових вакансій переважають робітничі професії, освітяни та медики. Перші залишали країну ще під час попередніх хвиль трудової міграції, других і третіх вигнало до Західної Європи повномасштабне вторгнення. Про це пише Юлія Самаєва, редакторка економіки ZN.UA, у статті "Економіка України адаптується, але до реального полегшення ще дуже далеко".

Ринок праці розбалансований — запити працедавців і пропозиції працівників очевидно не співпадають. Принаймні рівень безробіття серед внутрішніх мігрантів (який був стабільно вищим, ніж загальний) нарешті почав знижуватися. Частка ВПО, що мають роботу, зросла з 45% у лютому до 62% у червні 2023 року, зокрема тих, хто працює на новій роботі, — з 15 до 31%.

Є й натяки, що доходи українців підвищуються. Зокрема, опосередковані оцінки НБУ за податковими даними, а також за зарплатами, що пропонуються у вакансіях, свідчать щонайменше про подальше збільшення номінальної оплати праці. А за даними щодо виплат зарплат на картки банків, зростали й реальні доходи громадян. Підприємці також вказують, що планують у майбутніх періодах збільшити витрати на оплату праці. Навіть умовний показник бідності — відсоток людей, які економлять на харчах, з 26,4% у червні знизився до 23% у липні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Економіка України: усе краще, ніж могло би бути

Втім викликом залишається брак людей, без яких немає ані випуску, ані попиту. Не забуваймо і про кваліфікаційну невідповідність пропозиції ринку праці попиту від працедавців. Утім, максимум, який ми бачимо, — у Мінекономіки розраховують, що наступного року до України повернеться близько трьох мільйонів українців, тобто майже половина з тих, хто наразі перебуває за кордоном. Їхній оптимізм ґрунтується на соцопитуваннях, які свідчать, що безпека — основний фактор, який наразі впливає на прийняття рішення про повернення чи неповернення в Україну. Ймовірно, цим пояснюється, чому нинішній уряд узагалі нічого не робить, аби прискорити процес повернення основного капіталу країни.

З іншими матеріалами авторки можна ознайомитися за посиланням.