Природа стогне від війни

Що довше триває війна, то більшої шкоди вона завдає довкіллю і то більше негативних наслідків ми матимемо в майбутньому. Це підтвердилося, хоч і в меншому масштабі, вісім років тому, коли як безпосередньо бойові дії, так і дії окупантів негативно вплинули на природу цих регіонів. Тож наразі вже можна спробувати спрогнозувати наслідки нинішнього повномасштабного вторгнення.

Вплив на ландшафт та оселища

Рух важкої техніки, будівництво фортифікаційних споруд і бойові дії пошкоджують ґрунтовий покрив. Це призводить до деградації рослинного покриву і посилює вітрову та водну ерозії. За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, за попередніми підрахунками, агресор веде бойові дії на території природно-заповідного фонду площею 12,4 тис. кв. км — це третина усього природно-заповідного фонду України.

Під загрозою знищення перебувають близько 2,9 млн га Смарагдової мережі —мережі природоохоронних територій, створеної задля збереження видів та оселищ, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні. Це середовища існування для тисяч видів рослин і тварин. Ареали деяких рідкісних і ендемічних видів і оселищ опинилися в зоні активних бойових дій, що загрожує їхньому існуванню, наприклад, це цілинні нерозорані степи, крейдяні схили на Донеччині, приморські оселища у південних областях, болота на півночі.

Унаслідок бойових дій частина лісів у Київській, Чернігівській, Сумській, Луганській, Донецькій і Херсонській областях наразі перебуває під контролем окупантів. Російські війська, знищуючи наші ліси, використовують деревину для будівництва фортифікаційних споруд, прокладання інфраструктури, обігріву та приготування їжі. Крім того, у лісах уже є велика кількість ракет, які впали, а також нерозірваних боєприпасів, що становитиме потенційну небезпеку для людей протягом багатьох десятиліть.

Візуалізація постраждалих природних територій, внаслідок військового вторгнення за даними ГО “Українська природоохоронна група”

Фото надане автором

Втрата біорізноманіття та загроза червонокнижним видам

Бойові дії порушують спокій диких тварин, і вони або гинуть, або намагаються втекти з гарячих точок.

Крізь Україну проходять три основні міграційні шляхи птахів: уздовж лісової смуги Полісся і на півночі Лісостепу; Азово-Чорноморський із найбільшою концентрацією перелітних птахів в Україні; Дніпровський, який проходить уздовж річища Дніпра та його притоки Десни і який використовують водоплавні та прибережні птахи — гуси, качки, гагари, кулики, мартини, крячки та інші.

Більша частина цих міграційних коридорів зараз проходить над зоною бойових дій. Усе це може стати причиною неспокою птахів, їхнього виснаження через зміну маршрутів чи відсутність можливості відпочити, а також потрапляння під обстріли.

Якщо бойові дії триватимуть до кінця весни, існують ризики виведенню потомства багатьох птахів і ссавців. Наприклад, із квітня по червень відбувається отелення лосів, які є червонокнижним видом в Україні, а бойові дії ставлять під загрозу успішність цього процесу та виживання новонароджених лосенят.

За повідомленням Івана Русєва, наукового співробітника НПП “Тузлівські лимани”, на територію національного парку прибули рожеві пелікани

Фото надане автором

Пожежі через бойові дії

З настанням весни зростає ризик пожеж унаслідок обстрілів — торішня трава підсихає і може швидко спалахнути. У сухих умовах пожежі поширюються моментально та на великі площі. На територіях, окупованих російськими військами, служби ДСНС не зможуть працювати та ліквідовувати загоряння. Також сприятливі умови для поширення пожеж у монокультурних соснових насадженнях на півночі та сході України.

Крім лісів, на півночі країни, де ведуться активні бойові дії, поширені болотні екосистеми і торфовища. Велика частина торфовищ України є осушеною, а отже, там сприятливі умови для виникнення торфових пожеж. Їх важко погасити і в звичайний час, тому продовження бойових дій на території північних областей матиме важкі наслідки як для довкілля, так і для здоров’я людей. Під час горіння торфовищ у повітря виділяються такі токсичні речовини, як оксид і діоксид вуглецю, дрібнодисперсний пил і летючо-органічні сполуки, до складу яких входять акролеїн і формальдегід. На момент написання матеріалу на супутникових знімках уже було зафіксовано невеликі пожежі в природних територіях, зокрема і в Чорнобильській зоні.

11 березня 2022 року внаслідок військових дій на території Чорнобильської зони було зафіксовано пожежу за допомогою Європейської інформаційної системи про лісові пожежі EFFIS.

Фото надане автором

Хімічне забруднення від обстрілів і ракет

Переважна більшість обстрілів ворога, на жаль, припадає на населені пункти та об’єкти промисловості, а не на військові об’єкти. Під час детонації ракет та артилерійських снарядів окислюються навколишні ґрунти, деревина, дернина, конструкції, а також утворюється низка хімічних сполук — чадний газ, бурий газ, закис азоту, діоксид азоту, формальдегід, пари ціаністої кислоти, азот, а також велика кількість токсичної органіки. Під час вибуху всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу. В атмосфері оксиди сірки та азоту можуть спричинити кислотні дощі, які змінюють кислотність ґрунту та викликають опіки рослин, до яких особливо чутливі хвойні. Кислотні дощі мають негативний вплив і на організм людини, ссавців і птахів, діючи на стан слизових тканин та органів дихання.

Металеві уламки снарядів, що потрапляють у довкілля, також не є безпечними та цілковито інертними. Наприклад, найпоширеніший для виробництва оболонки боєприпасів чавун містить у своєму складі не тільки стандартні залізо та вуглець, а й сірку та мідь. Ці речовини потрапляють до ґрунту, можуть мігрувати до ґрунтових вод і в результаті опинятися в харчових ланцюгах, впливаючи і на тварин, і на людей.

Залишки боєприпасів внаслідок обстрілів у Миколаївській області.

ДСНС України

Забруднення ґрунтів і моря нафтопродуктами

Російські війська атакують портову інфраструктуру уздовж узбережжя Чорного та Азовського морів і кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення отруйних речовин у море. Усі компоненти нафти токсичні для морських організмів, вони викликають загибель риби, морських птахів і мікроорганізмів, порушують обмін енергією, теплом, вологою та газами між морем і атмосферою. У нафти є ще одна побічна властивість — її вуглеводні здатні розчиняти низку інших забруднюючих речовин, таких як пестициди, важкі метали, які разом із нафтою концентруються в приповерхньому шарі та ще більше отруюють його.

Забруднення ґрунтів пально-мастильними матеріалами та іншими нафтопродуктами відбувається унаслідок руху та пошкоджень сухопутної військової техніки. У ґрунтах, просочених пально-мастильними матеріалами, знижується водопроникність, витісняється кисень, порушуються біохімічні та мікробіологічні процеси. Внаслідок цього погіршується водний, повітряний режими та колообіг поживних речовин, порушується кореневе живлення рослин, гальмується їхні ріст і розвиток, що спричиняє зрештою їхню загибель.

Наслідки від пожеж на промислових об’єктах

Обстріли об’єктів промисловості та інфраструктури призводять до пожеж, які спричиняють додаткове забруднення повітря, ґрунту та води. Продукти горіння, які потрапляють у повітря, складаються з токсичних газів і твердих частинок. На цих об’єктах також буде значне забруднення ґрунту та води.

Ризики, пов’язані з пошкодженням комунікацій, підприємств та інших об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, мають особливе значення, адже в умовах відсутності контролю та можливостей ліквідувати негативні наслідки масштаби їхнього несприятливого впливу зростають у рази.

Наприклад, 27 лютого 2022 року російські військові вразили балістичною ракетою нафтобазу у Васильківському районі Київської області. Унаслідок ракетного удару виникла пожежа. На території нафтобази поблизу села Крячки загорілися 10 цистерн по 2000 кубометри бензину та дизельного палива. Подібні випадки сталися в Охтирці, Луганську, Чернігові, Житомирі, Черняхові.

Пожежа на складі з пінополіуретаном в селі Чайки, Київська область, внаслідок обстрілу російськими військами.

ДСНС України

Стічні води у Дніпрі

Пошкодження комунальних комунікацій призводить до забруднення органічними речовинами води. Зокрема, 14 березня відбувся обстріл очисних споруд Василівського експлуатаційного цеху водопостачання та водовідведення (с. Верхня Криниця, Запорізька область). Через це зруйновано будівлю каналізаційної насосної станції №1, що подає стічні води міста Василівка на очисні споруди. Зворотні води з міста зараз потрапляють до Дніпра без будь-якого очищення. Неочищені скиди містять велику кількість органічних речовин, яйця гельмінтів, патогенні бактерії, сульфати, хлориди. Таке забруднення може призвести до великих масштабів цвітіння води в Дніпрі та Чорному морі з настанням теплішої погоди.

Що буде після війни?

Після війни ми будемо пожинати плоди бойових дій — руйнування екосистем, забруднення ґрунтів, зменшення біорізноманіття, зростання кількості шкідників у лісах. Крім того, відбудова країни потребуватиме значної кількості природних ресурсів, а відновлення неминуче супроводжуватиметься значними викидами парникових газів.

Оскільки є неминучим значне хімічне забруднення ґрунтів і вод, важливо після війни подбати про ефективну систему моніторингу стану довкілля, зафіксувати реальний обсяг завданої шкоди та вжити найефективніших заходів, щоб уникнути подальшого погіршення ситуації та відновити екосистеми до безпечного стану для людей і дикої природи.

Зараз є дуже важливою активність Міндовкілля, громадянського суспільства та екологічного комітету Верховної Ради, щоб усю шкоду довкіллю було максимально зафіксовано та у подальшому компенсовано агресором. На майбутнє необхідно, щоб план відновлення України включав заходи з відновлення та збереження екосистем, а до планів із відбудови населених пунктів включалися природоорієнтовані рішення та заходи з адаптації до зміни клімату.