Що очікує Олімпіаду-2020?

У розпал пандемії COVID-19 перед Японією та особисто прем'єр-міністром країни Сіндзо Абе постало непросте питання: що робити з літніми Олімпійськими іграми? Японський уряд збирався провести їх, незважаючи ні на що. Однак під тиском світової спільноти і олімпійські функціонери Міжнародного олімпійського комітету (МОК), й японський прем'єр-міністр, схоже, починають схилятися до думки про перенесення токійських Ігор-2020.

22 березня президент МОК Томас Бах підтвердив можливість перенесення Олімпіади, а зволікання з прийняттям рішення пояснив великою кількістю супутніх факторів, які потрібно врахувати. Наступного дня член МОК Дік Паунд заявив, що рішення щодо відтермінування вже прийняте, але подальші дії ще не визначені.

Очевидно, що цей крок дався їм нелегко. Навіть тоді, як один по одному скасовувалися чи переносились важливі міжнародні заходи, спортивні змагання (до прикладу, УЄФА вже перенесла не менш важливий Чемпіонат Європи з футболу ЄВРО-2020 з червня-липня нинішнього року на наступний), МОК ще днями наголошував: він поки що не планує ухвалювати кардинальні рішення та скасовувати Олімпійські ігри-2020 в Токіо.

Цієї позиції дотримувався і уряд Японії, який усіляко намагався врятувати Олімпіаду, хоча вже було зрозуміло, що проводити її доведеться в непростих умовах. Це викликало велику кількість офіційно непідтверджених чуток, - нібито змагання можуть відбуватися без глядачів, бути розділеними і проводитися в різних місцях, скороченими в часі або взагалі перенесеними.

Звісно, розсіювання, переміщення чи зменшення участі глядачів - це далеко не те, на що сподівалися японці, виборовши собі право на проведення Ігор уперше з 1964 року. Та й Олімпійські ігри, до речі, за всю історію проведення з 1896 року були скасовані тільки тричі (у 1916-му, 1940-му та 1944 роках) - під час Першої і Другої світових воєн. А спалах смертельного вірусу Зіка незадовго до попередньої літньої Олімпіади в Ріо-де-Жанейро, на щастя, не завадив успішному її проведенню.

Тож для Японії й особисто Сіндзо Абе це насамперед репутаційний виклик. Особливо зважаючи на зусилля прем'єр-міністра, витрачені на боротьбу за право провести Ігри у своїй країні.

Спочатку, у 2013-му, йому довелося переконувати світову спільноту і членів Олімпійського комітету, що офіційний Токіо тримає під контролем ситуацію з рівнем радіації після вибуху на атомній електростанції у Фукусімі. А торік - ще й витримати суперечку через олімпійський символ. У розпал торгівельної війни між країнами Південна Корея поскаржилася в МОК через прапор Висхідного сонця, який використовуватимуть японські вболівальники як "символ відновлення" після руйнівного цунамі та землетрусу 2011 року, що викликали ядерну катастрофу. Для південнокорейців цей прапор - нагадування про колоніальне поневолення Японською імперією (оскільки його використовувала Імператорська армія) - прирівнюється до "нацистської символіки", тож Сеул і виставив вимогу заборонити його використання на олімпійських об'єктах. Цим напад сусідів на токійські Ігри не обмежився.

Минулої осені Південна Корея випустила карту, яка ілюструє ймовірне радіаційне забруднення, що накриває більшу частину північної Японії. На ній розміщено п'ять олімпійських стадіонів і відправну точку естафети олімпійського факела у Фукусімі. Тож Сеул розпочав глобальну інформаційну кампанію, вимагаючи заборонити продукти, які виробляються поблизу Фукусіми, та скасувати всі заходи в місті, включно з естафетою.

Рішення про місце проведення Олімпіади-2020 приймалося тоді, коли Сіндзо Абе служив свій другий прем'єрський термін поспіль, воно ж стало вагомим аргументом для нього бути переобраним утретє. Тож його сенсаційний вихід із гігантської труби в костюмі популярного героя японської гри - водопровідника Супер Маріо - під час церемонії закриття Олімпіади в Ріо не тільки шокував світову публіку та консервативний японський соціум, а й став ілюстрацією того, наскільки японський прем'єр-міністр мріяв увійти в історію як політик, що організував і провів Олімпійські ігри.

Однак, як з'ясувалося, основний виклик чекав Сіндзо Абе попереду. Наразі він має переживати не тільки про іміджеві, а й про економічні втрати. Адже підготовка до будь-якої події такого масштабу - це насамперед великі фінансові вкладення. За оцінками організаторів, загальна вартість токійських Ігор на кінець 2019 року становила 12,6 млрд дол. І це без урахування партнерських угод МОК (наприклад, із компаніями Toyota, Panasonic, Bridgestone), спонсорських угод (сума яких становить близько 3 млрд дол.), коштів приватного сектора тощо.

Звісно, певна частина витрат, вкладених у транспорт та інфраструктурні об'єкти, опосередковано стосується спорту, однак була зроблена саме задля комфорту іноземних гостей. Так, наприклад, японські авіалінії підготувалися до запуску в травні лоукостера, вклавши в цей проєкт близько 200 млн дол., аеропорти Токіо та Наріта (префектура Тіба) провели модернізацію задля збільшення пасажиропотоку, а компаніям-операторам таксі пообіцяли щедрі державні субсидії за переобладнання таким чином, аби ними могли користуватися люди в інвалідних візках.

В очікуванні 600 тисяч іноземних візитерів та збільшення туристичного потоку протягом олімпійського 2020 року загалом (розраховувалося, що Японію зможе відвідати 90 млн осіб), було вкладено великі інвестиції в покращення транспортних мереж країни, спорудження та модернізацію туристичних об'єктів, сподіваючись на економічний ефект від проведення Олімпіади.

Однак спалах коронавірусу вже вніс свої корективи в японські очікування. Так, організаторам довелося скасувати масовий забіг на Токійському марафоні, в якому мали взяти участь 38 тис. любителів, і провести його з участю лише 200 елітних спортсменів, а вболівальникам було рекомендовано спостерігати за подією по телевізору. Скасували також багато масових заходів і спортивних змагань. Крім того, вперше з 1984 року без глядачів пройшла церемонія запалення олімпійського вогню у грецьких Атенах.

Цього тижня було заплановано початок естафети Олімпійського вогню, після чого близько 10 тис. бігунів мали пронести факел через 859 муніципалітетів в усіх 47 японських префектурах упродовж 121 дня і доставити в Токіо на церемонію відкриття. Але плани довелося підкоригувати і смолоскип вирішено доправляти автомобілем. Знову ж таки, ця ідея ще в процесі обговорення через заборону проведення масових заходів.

Планування естафети відбувається на тлі заяв Міністерства охорони здоров'я про зростання серед японців захворюваності на коронавірус та можливість введення надзвичайного стану в префектурах Осака і Хіого, де спостерігається погіршення ситуації. На сьогодні Японія має підозріло нижчий рівень захворюваності на коронавірус, ніж сусідні країни (1140 підтверджених випадків, без урахування пасажирів круїзного лайнера Diamond Princess, та 42 померлих), через що отримує справедливі нарікання на свідоме заниження даних шляхом вибіркового тестування хворих лише із вираженими ознаками COVID-19 - задля проведення Олімпіади.

Тим часом дедалі більше спортсменів, організаторів і спортивних федерацій світу закликають МОК відкласти проведення токійських Ігор-2020, а Канада й Австралія вже відмовилися посилати своїх спортсменів у Японію, якщо змагання відбудуться влітку цього року. Своєю чергою, американський президент Дональд Трамп, який раніше закликав перенести Олімпіаду, після перемовин із представниками "великої сімки" наголосив, що Сіндзо Абе незабаром прийме рішення, але яким саме воно буде, він не знає.

Тож перед японським прем'єр-міністром постало дуже важке завдання. З одного боку, перенесення літніх Ігор через поширення коронавірусу, за підрахунками економістів SMBC Nikko Security, призведе до падіння ВВП країни на 1,4%. Крім того, Олімпіада має символічне значення, її скасування сигналізуватиме, що провідні країни світу не змогли впоратися з коронавірусом і економічний спад триває. З іншого боку, проведення Ігор в нетипових умовах, неможливість убезпечити здоров'я 11 тис. олімпійських та 6 тис. паралімпійських спортсменів, відмова від участі не тільки окремих спортсменів, а й деяких країн, неможливість повноцінної присутності вболівальників та глядачів на сьогодні залишаються великою проблемою.

На початку цього тижня Сіндзо Абе, який до останнього наголошував, що Олімпіада відбудеться у "повному обсязі", вперше припустив можливість переносу Ігор. І, схоже, йому таки доведеться прийняти дуже болісне рішення…

P.S. Вдень 24 березня прем'єр-мініcтр Японії оголосив про перенесення Олімпіади-2020 на наступний рік через пандемію коронавірусу.

Всі статті автора читайте тут.