Ход конем от Табачника

В отличие от других шахматных фигур, конь всегда ходит буквой «Г» - не по прямой, а по ломаной линии. И это очень усложняет наблюдение за ним, делает его маневры неожиданными и даже коварными. В последнее время деятельность нашего Министерства образования также напоминает маневры шахматного коня. На фоне демонстративного штиля и тишины на сайте Министерства образования, науки, молодежи и спорта, отсутствия каких-либо прямых и прозрачных общественных обсуждений или официальных заявлений чиновников, в сфере образования происходят чрезвычайно важные события. Такие, например, как разработка и принятие новых учебных планов для пятых-девятых классов средней школы.

Учебные планы - очень важный для каждой школы документ, согласно которому определяется, какие предметы и в каком объеме (количество часов в неделю) будут изучаться. И это не просто расписание уроков. Это реализация государственной политики и государственных стандартов в области образования. Следовательно, такие важные вещи не могут решаться силами одного отдельно взятого министра без широкого общественного обсуждения и освещения в СМИ. «Учебный план - очень тонкая и чувствительная материя; в любой стране настоящих специалистов по формированию учебных планов можно сосчитать на пальцах одной руки. Поспешность, кулуарность и таинственность здесь недопустимы, ведь непрофессиональные или просто ошибочные решения не только негативно скажутся на образовании как таковом, но и могут больно ударить по ученикам, их родителям и учителям», - подчеркивает руководитель Центра образовательного мониторинга Павел Полянский.

Конечно, грифа «Секретно» на новых учебных планах нет. Но и никаких официальных следов этого документа вы нигде не найдете. Можно было бы успокоить себя тем, что, например, поглощенные государственными заботами чиновники просто забыли рассказать сообществу о таком важном проекте. Но вот чудо - на сайте МОНМС под рубрикой «Общественное обсуждение» среди перечня проектов нет упоминания о проекте новых учебных планов. В чем причина такой конспирации, становится понятно после ознакомления с содержанием самого документа.

С первых дней пребывания Дмитрия Табачника на должности министра образования проблемы преподавания украинского языка и истории в школах неоднократно оказывались в центре острых общественных дискуссий. Но, как выяснилось, Дмитрий Табачник не отказался от своих идей. Просто воспользовался методом господина Самохвалова из фильма «Служебный роман»: «Я отвечу вам, но другим образом!».

И вот имеем подпольно разработанное тайное оружие - приказ министра относительно новых типовых учебных планов в средней школе. В этом документе среди разных новшеств, о которых еще скажут свое слово эксперты, решается и судьба наших языка и истории.

Прежде всего в новом учебном плане сокращено количество уроков украинского языка. Теперь их будет всего по два в неделю. Для сравнения: в Российской Федерации на изучение государственного русского языка в шестом классе средней школы отводится шесть(!) уроков каждую неделю! Чувствуете разницу?

Не лучше поступили авторы новых учебных планов и с украинской литературой. В седьмых, восьмых и девятых классах количество часов на ее изучение также уменьшается. Логичнее, кажется, было бы сделать наоборот: учитывая рост объема и сложности произведений для изучения, выделить больше времени для их обсуждения в классе вместе с учителем. Кстати, в русских учебных планах именно так и сделали.

К каким последствиям приведут эти шаги министерства, говорить излишне. Литература - сегмент культуры народа. О какой самоидентичности нации можно вести речь, если ее молодое поколение не будет знать своей литературы, а следовательно - и культуры?

Еще хуже ситуация с историей Украины. По замыслу руководства Минобразования, этот предмет как таковой вообще исчезнет из расписания школьных уроков (хотя традиционно преподавался даже в Советском Союзе). Вместо него появится новый, интегрированный курс - история, в котором будет объединена всемирная история и история Украины. Создается впечатление, что это трансформированная идея министра о создании общего с другими странами учебника по истории.

«Если речь идет об интегрированном курсе, то его концепция до сих пор не разработана, не обсуждена и не принята, - комментирует эксперт и преподаватель истории Павел Полянский. - Многие люди путают понятие «синхронизация» и «интегрирование» курсов национальной и мировой истории. Соединить события украинского прошлого и исторический процесс в других частях мира - не проблема. Большинство учителей истории именно так и поступают, самостоятельно выстраивая последовательность изучения тем обоих курсов. А вот согласовать в пределах устойчивых периодизаций, найти общецивилизационные тенденции на украинских просторах, которые имели продолжительные периоды прерванной государственности и были инкорпорированы в состав других государств, - намного сложнее. Не скажу, что это невозможно, но это нуждается в серьезной предварительной работе историков и методистов, а главное - консенсусе в обществе относительно такого щепетильного
вопроса.

А то получается, что не успела нация за двадцать лет убрать хотя бы самые значительные «белые пятна» с карты истории, образно говоря - напиться из новооткрытого целебного источника познания собственной истории, как этот источник уже пытаются грубо засыпать. Сначала «реформирование» Института национальной памяти, потом - «наведение порядка» в архивном деле, суета вокруг Национального научно-исследовательского института украиноведения и всемирной истории… Похоже, это все же тенденция».

Конечно, опыт преподавания интегрированного курса истории существует в других странах. Например, в России. Согласно учебным программам, история родной страны составляет в нем около трети всего материала. А как будет в наших программах - неизвестно.

В девятом классе российских школ появляется отдельный предмет «История России». Наши же старшеклассники и дальше будут интегрироваться. Поскольку учебные планы для десятого и одиннадцатого класса не разработаны, о дальнейшей судьбе предмета «История Украины» никто ничего определенного сказать не может.

Интересно, что, провозгласив интеграцию нескольких курсов истории, МОНМС параллельно планирует сократить количество уроков, отведенных на изучение этого предмета. В пятом классе теперь будет один урок в неделю вместо двух (убрали приблизительно 34 урока за год). В восьмом и девятом классах курс сократили на 0,5 часа в неделю (за год это приблизительно 17 уроков). Потому говорить о равноценном преподавании обеих историй - всемирной и родной - могут только неисправимые оптимисты.

Парадоксально, но при том, что новые учебные планы экономят время на гуманитарной, в частности украиноведческой, составляющей, в целом учеников они перегружают. Теперь, по идее МОНМС, в 5-9 классах количество уроков в неделю увеличится на 4-6: то есть приблизительно плюс по одному уроку в день. Очевидно, печальная статистика от врачей о том, как школьная нагрузка ухудшает здоровье детей, в министерстве не известна.

Откуда же взялись «лишние» часы? «Собственно, увеличение количества учебных часов и, соответственно, нагрузка на учеников 5-9 классов было детерминировано еще на стадии утверждения Государственного стандарта общего среднего образования, в котором значительные массивы учебного материала со старшей школы механически перенесены в основную, - объясняет Павел Полянский. - Это, например, четко видим на примере распределения содержания предметов естественного цикла и увеличения в основной школе количества часов на их изучение с 26 до 30».

С новыми типовыми учебными планами для средней школы, разработанными в Минобразования, смог ознакомиться очень узкий круг лояльных к нему просвещенцев. Да и то под грифом «Проект» (полный оригинальный текст см. ниже). Как сообщают информированные источники, соответствующий приказ уже подписан Д.Табачником и официально зарегистрирован под №93 от 01.02.2012 года. Но пока он лежит под сукном у министра образования. Если это так, то скоро приказ министра будет спущен в школы, у администраций которых не будет выбора, выполнять или не выполнять распоряжение. Тогда изменить что-либо будет невозможно. Пока же документ находится в министерстве, есть шанс остановить «реформы». Да и сам Табачник до обнародования приказа всегда может внести в него правки.

На очереди учебные планы для старшей школы. Какие сюрпризы готовят они обществу? Павел Полянский с оптимизмом смотрит в будущее: «В процессе разработки типового плана для старшей школы вполне реально устранить часть рисков, рожденных учебным планом для основной школы. Но для этого нужно, по меньшей мере, снять гриф «секретно» с процесса составления документа, от которого зависят образование детей и профессиональная судьба учителей, и осуществлять этот процесс согласно процедурам государственно-общественной модели управления образованием. Хотя еще раз подчеркну, планы для основной школы следовало бы разрабатывать комплексно и одновременно».

Но в такие перспективы мало верится. И как же не хочется, чтобы украинское образование получило шах и мат! Кстати, это персидское словосочетание означает «король беспомощен».

Проект

Пояснювальна записка

Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня розро­блені на виконання Закону України «Про загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Типові навчальні плани основної школи передбачають реалізацію осві­тніх галузей Базового навчального плану через навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, в якій передбачені додаткові години на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

Відповідно до основних типів загальноосвітніх навчальних закладів передбачено окремі варіанти Типового навчального плану основної школи з українською мовою навчання (додаток 1) та Типового навчального плану спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів, шкіл з навчанням (вивченням) російською чи іншою мовою національної меншини (додаток 2).

У загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання з вивчен­ням мов національних меншин, з навчанням мовами національних меншин, спеціалізованих школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах дозво­ляється навчальне навантаження учнів збільшувати до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм.

У типових навчальних планах передбачено вивчення нових навчальних предметів: інформатики та другої іноземної мови, починаючи з 5 класу. При цьому наголошуємо, що однією з двох іноземних мов обов’язково є англійська. У 5 класі розпочнеться вивчення інформатики, розпочате у початковій школі, - навчального предмета, покли­каного сформувати в учнів уявлення про основні інформаційні процеси в природі, суспільстві, техніці, функціонування засобів інформаційних та комунікативних тех­нологій, основні компоненти програмного забезпечення; виробити в школярів уміння та навички користувача інформаційними засобами.

Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти складається із семи освітніх галузей "Мови і літератури", "Математика", "Природознавство", "Суспільствознавство", "Мистецтво", "Технології", "Основи здоров’я і фізична культура".

Освітня галузь "Мови і літератури" у Типових навчальних планах може реалізуватися через навчальні предмети "Українська мова", "Російська, інша мова національної меншини", "Іноземна мова", "Українська література", "Світова література" та інтегрований курс "Література" .

Освітня галузь "Математика" реалізується через навчальні предмети, відповідно, – "Математика" (5-6 класи), "Алгебра" та "Геометрія" (7-9 класи).

Освітня галузь "Природознавство" реалізується через навчальні предмети, відповідно, – "Природознавство" (5 клас), "Біологія" та "Географія" (6-9 класи), "Фізика" та "Хімія" (7-9 класи) .

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується навчальними предметами "Історія" (Історія України та Всесвітня історія) (5-9 класи) та "Практичне право" (9 клас).

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується навчальними предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура". Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється в рамках курсу "Основи здоров'я" та інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових типових навчальних планів.

Освітня галузь "Технології" реалізується через предмети "Трудове навчання" та "Іформатика".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується навчальними предметами "Образотворче мистецтво", "Музичне мистецтво" і "Художня культура". Загальноосвітній навчальний заклад може обирати окремі курси музичного та образотворчого мистецтва або інтегрований курс "Мистецтво".

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Предмети та курси за вибором варіативної частини визначаються загальноосвітнім навчальним закла­дом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтере­сів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу. Крім предметів інваріантної складової, можуть вивчатися: етика, історія релігій та культур, риторика, логіка, рід­ний край, мови національних меншин, хореографія, креслення, основи споживчих знань, громадянський вибір тощо.

Щорічні робочі навчальні плани складаються загальноосвітніми навчальними за­кладами з українською мовою навчання на основі Типових навчальних планів (додаток 1) з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів і затверджуються відповідним органом управління освітою.

Робочі навчальні плани спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів, шкіл з навчанням (вивченням) російською чи іншою мовою національної меншини складаються на основі додатку 2 шляхом розподілу годин варіативної частини на:

підсилення вивчення предметів інваріантної частини, які вивчаються поглиблено чи вводяться додатково (у школах з навчанням (вивченням) російської, інших мов національних меншин);

запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану навчальним закладом спеціалізацію чи загально світоглядного спрямування.

У разі використання годин варіативної частини на підсилення вивчення предметів інваріантної частини розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми з відповідного предмета здійснюється вчителем самостійно під час розроблення календарного планування, що затверджується керівником навчального закладу.

Робочі навчальні плани цих закладів затверджуються відповідним органом управління освітою, у підпорядкуванні якого перебуває навчальний заклад.

Експериментальні варіанти навчальних планів затверджуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адмініст­рацій та погоджуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи при вивчен­ні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 20.02.2002 р. № 128. Відповідно до постанови Кабі­нету Міністрів України від 23 листопада 2012 року "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначені гранично допустимого навантаження учнів.

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого са­моврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюдже­тних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Типові навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Директор департаменту О.В. Єресько