Закон о правах кредиторов и заемщиков: обеспечит ли он защиту интересов потребителей финансовых услуг? Пресс-релиз

Поделиться
Благодаря усилению прав кредиторов на законодательном уровне кредитный портфель корпоративного сектора в 2011 году может увеличиться на 15%. Расширение же прав заемщиков сделает кредитование для банков более безопасным, поскольку клиенты станут более взвешенными при принятии решения о взятии на себя кредитных обязательств.

Такі оцінки були озвучені на засіданні Фінансового прес-клубу «Закон про права кредиторів та позичальників: чи забезпечить він захист інтересів споживачів фінансових послуг?», який 09 червня провела Ліга фінансового розвитку за підтримки проекту USAID «Розвиток фінансового сектору» FINREP та тижневика «Дзеркало тижня. Україна».

У заході взяли участь (за алфавітом):
Юлія ВІТКА,
керівник юридичного відділу Проекту USAID «Розвиток фінансового сектору» FINREP;
Дмитро ЗІНКОВ,
голова правління «ОТП Банку»;
Анатолій МАКСЮТА,
заступник міністра економічного розвитку і торгівлі;

Віктор НОВІКОВ,
директор юридичного департаменту НБУ;
Сергій ПОДРЄЗОВ,
голова правління «Ощадбанку»;
Борис ТИМОНЬКІН,
голова правління «Укрсоцбанку».
Приводом для проведення дискусії стало прийняття Верховною Радою в першому читанні законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання правових відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг (реєстр. №7351, автори – народні депутати Полунєєв Ю., Воропаєв Ю. та Аржевітін С.).
Як зазначив у своєму виступі Віктор НОВІКОВ, згаданий законопроект є компромісним з точки зору узгодження прав позичальників та кредиторів.
Представник Нацбанку розповів, що документом серед іншого встановлюється
  • заборона на споживче кредитування фізичних осіб в іноземній валюті;
  • необхідність детального розпису кредитором сукупної вартості споживчого кредиту;
  • заборона будь-яким чином (малим шрифтом тощо) ускладнювати сприйняття позичальником тексту кредитного договору;
  • обов’язок кредитора повідомляти споживачу про передачу своїх прав третій стороні за договором про надання споживчого кредиту;
  • можливість дострокового повернення споживчого кредиту без плати штрафів позичальником (кредитору забороняється відмовляти у достроковому поверненні споживчого кредиту);
  • сплата позичальником відсотків за кредитом та вартості послуг, пов’язаних з його обслуговуванням, за період фактичного користування споживчим кредитом;
  • можливість звернення стягнень на нерухоме майно, яке є предметом забезпечення обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса;
  • уточнення, що іпотекодержатель має право робити стягнення на підставі власного рішення – в рамках позасудової процедури (за згодою позичальника, яка була висловлена у договорі);
  • при зверненні стягнення на житло як предмет застави за рішення суду, суд приймає також рішення щодо виселення мешканців (особам, яких виселяють із житла – предмета іпотеки, надається постійне жиле приміщення, зазначене в рішенні суду або постанові прокурора);
  • розмежування порядку задоволення вимог до фізосіб, не пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності, і вимог до фізосіб-підприємців, що можуть бути повністю або частково задоволеними у процедурі банкрутства (усувається можливість припинення зобов’язань фізособи, не пов’язаних з підприємницькою діяльністю через визнання банкрутом як СПД та недостатності майна для задоволення всіх вимог до цієї фізособи);
  • захист забезпечення кредиторів шляхом участі їх в комітеті кредиторів (наразі вони позбавлені цього права, комітет «незабезпечених» кредиторів може приймати рішення щодо майна, яке знаходиться в заставі забезпечених кредиторів);
  • вдосконалення механізму повідомлення «забезпечених» кредиторів щодо певних процедур при банкрутстві (про час, місце та умови продажу заставного майна тощо);
  • субсидіарна відповідальність правонаступників юрособи-боржника (наразі при виділенні юрособи передаються зобов’язання юрособи, яка її виділяє, а активи залишаються в іншої);
  • введення плаваючої ставки з детальною процедурою опису її функціонування;
  • скасовуються обмеження щодо примусової реалізації державного майна (наразі державні підприємства позбавлені права надавати в заставу своє майно) тощо.
Головний юрист НБУ повідомив, що із законопроекту зникла норма, що скасовувала потребу отримання батьками неповнолітніх дітей дозволу в органах опіки та піклування при передачі під заставу їхнього житлового приміщення «Компроміс був знайдений для того, щоб внести все ж таки цей законопроект і прийняти його в першому читанні», - зауважив В. Новіков.
Заборону валютного кредитування населення представник Нацбанку назвав тимчасовим заходом. Він також зауважив, що наразі регулятор активно працює над запровадженням інструментів хеджування валютних ризиків та розширення доступу до гривневих кредитів.
У своїй промові Анатолій МАКСЮТА підкреслив, що Мінекономрозвитку розглядає прийняття законопроекту №7351 в першому читанні як важливий крок до повернення кредитування на докризовий рівень. Заступник міністра звернув увагу на те, що на сьогодні джерелом більшості інвестицій в реальний сектор є власні кошти підприємств, а не банківські кредити. «Звичайно, ми б хотіли, щоб кредитування мало більшу питому вагу в інвестиціях», - зауважив А. Максюта.
На думку А. Максюти, розширення прав позичальників (в частині, зокрема, отримання доступу до більшої кількості інформації про сукупну вартість позики) дозволить їм більш адекватно оцінювати свої сили в плані можливості виконання кредитних зобов’язань. «Охолодження» ж запалу клієнтів прокредитуватися для банку означатиме зменшення ризиків та підвищенню якості його кредитного портфелю.
А. Максюта також наголосив на потребі розширення практики використання стандартизованих договорів при взаємодії банків і їх клієнтів, а також пошуку нових механізмів досудового врегулювання суперечностей між кредиторами і позичальниками (в т.ч. через створення інституту фінансового омбудсмена).
За словами заступника міністра економіки та торгівлі, в процесі обговорення законопроекту перед другим читанням доцільно визначити низку механізмів його реалізації. У випадку, скажімо, виселення позичальників із заставного житла потрібно передбачити, наприклад, яке саме житло надаватиметься для проживання «виселенцям».
Взявши слово, Дмитро ЗІНКОВ зауважив, що банківська система має достатньо ліквідності та капіталу для кредитування економіки, а стримує цей процес незадовільна практика врегулювання проблемної заборгованості (на рівні судових розглядів, при виконанні судових рішень тощо). За словами банкіра, з цієї точки зору закон є достатньо прогресивним, оскільки закриває кілька законодавчих лазівок, які дозволяють несумлінним позичальникам ухилятися від виконання кредитних зобов’язань. Це твердження стосується, зокрема, банкрутства фізосіб, реорганізації юросіб, черговості заставних кредиторів при банкрутстві тощо.
Голова правління «ОТП Банку» зазначив, що законопроект №7351 містить зміни до Кримінального кодексу, що створюють можливості для притягнення до кримінальних відповідальності кінцевих бенефіціарів компаній- несумлінних позичальників. «Якщо раніше лише найманий директор або засновник, який значиться в установчому договорі, могли бути притягнуті до кримінальної відповідальності за надання недостовірної інформації, то зараз це «будь-яка фізична особа» (так сказано в законі)», - підкреслив Д. Зінков.
За словами банкіра, прийняття обговорюваного закону сприятиме активізації кредитування корпоративних клієнтів. Водночас сказати те ж саме про кредитування населення не можна з огляду на заборону видавати споживчі позики фізособам в іноземній валюті. «У корпоративному секторі прийняття цього закону і його правильне застосування допоможе забезпечити швидкі темпи зростання кредитування. Що стосується населення і споживчих кредитів, то доведеться ще попрацювати в питанні створення доступного кредитування в гривні. Ефект можна буде побачити мінімум через рік», - констатував топ-менеджер «ОТП Банку».
Говорячи про можливу проблему надлишковості у банків валютної ліквідності, Д. Зінков зазначив, що на сьогодні обсяги валютні пасиви та активи у системі збалансовані, і учасники банківського ринку мають змогу спрямовувати валютний ресурс на кредитування корпоративного сектору.
Долучившись до дискусії, Юлія ВІТКА висловила думку, що законопроект №7351 потребує суттєвого доопрацювання. Експерт вважає, що в документі не витримано баланс між захистом прав споживачів фінансових послуг та прав кредиторів. За її версією, перевага на боці останніх.
Представниця USAID зауважила, що наразі в Україні жодна державна структура не контролює дотримання законодавства у сфері захисту прав споживачів фінансових послуг, бо не має на це належних повноважень. Натомість, за словами експерта, в західних сусідів України (Чехія, Словаччина, Хорватія) за окремими державними органами закріплений відповідний функціонал та право застосування санкцій (Словацька торгова інспекція, скажімо, за одне порушення може накласти на банк чи посадових осіб штраф у 70 тис. євро, за повторне – 140 тис. євро).
Говорячи про плаваючі ставки, експерт звернула увагу на те, що в законопроекті записано норму, що «банк має право без згоди позичальника змінювати в односторонньому порядку без згоди позичальника, базуючись на індексі». «Тобто якщо індекс йде на користь позичальника, то банк має право її і не змінювати. У законодавстві ж європейських країн це йде автоматично», - констатувала керівник юридичного відділу Проекту USAID «Розвиток фінансового сектору».
Аналізуючи одну з моделей реструктуризації валютних кредитів – через перенесення курсової різниці на кінець строку обслуговування кредиту, Ю. Вітка зазначила, що навряд цей механізм особливо допоможе позичальникам, і звернула увагу на те, що навіть «непокриття» курсової різниці заставою не забороняє банкам в «загальному порядку» звернути стягнення.
Експерт висловилася за скасування звернення стягнення на заставу через виконавчий напис нотаріуса. «Це не є функція нотаріуса. Це залишок ще з радянського законодавства. Звернення стягнення на майно повинно здійснюватися в судовому порядку. Ми розуміємо, що це досить спрощений порядок звернення стягнення на майно», - наголосила Ю. Вітка.
Пропоновані законопроектом №7351 уточнення та доповнення до вітчизняної нормативної бази Сергій ПОДРЄЗОВ назвав засобом захисту кредиторів від махінацій несумлінних позичальників. «Ці зміни – це наш захист, який дає можливість використати ту ліквідність, яка у нас є», - зазначив голова правління «Ощадбанку».
Аналізуючи документ, банкір серед іншого висловив застереження щодо можливого скасування закону «Про введення мораторію на примусову реалізацію державного майна». Він нагадав, що цей нормативно-правовий акт з’явився саме для запобігання прихованій приватизації. С. Подрєзов заявив, що «ми будемо на друге читання давати свої пропозиції, щоб змінити цю норму, тому що вона дійсно відкриває можливість для участі багатьох банків у фінансуванні держпідприємств». «Я думаю, потрібно виробити якийсь механізм узгодження передачі в заставу тим чи іншим профільним міністерствам, щоб ми розуміли, що ці підприємства не підуть з молотка за невеликі суми за кредитні кошти», - зазначив голова правління «Ощадбанку».
Відповідаючи на питання про, можливо, дещо більший пильний захист держбанків з боку держави у порівнянні з комерційними банками (в контексті конфліктів з проблемними позичальниками), С. Подрєзов підкреслив, що «Ощадбанк» працює в тих же умовах, що й інші учасники ринку. «У нас немає ніяких преференцій», - запевнив банкір.
За словами Бориса ТИМОНЬКІНА, навіть прийняття ідеального закону не спроможне усунути всі проблеми в кредитуванні, оскільки практика його застосування завжди вносить свої корективи. Банкір наголосив, що сьогодні кредити видаються вимушено. При цьому застава для банків стала далеко не ключовим аргументом при прийнятті рішення щодо виділення позики (враховуючи складність звернення стягнення на заставу). «Ми розуміємо, що гроші даємо під чесне слово. І воно важливіше», - констатував Б. Тимонькін.
Щоб зробити кредитні відносини на ринку більш прозорими, голова правління «Укрсоцбанку» запропонував зобов’язати на законодавчому рівні проводити ідентифікацію не тільки власників банків, але й позичальників.
Банкір спрогнозував, що вимоги фінустанов щодо першого внеску за кредитами будуть знижуватися в міру загострення конкуренції на ринку. У цьому вимірі як можливий приклад для наслідування для України експерт навів французький досвід, де законом встановлено, що мінімальний перший внесок на придбання квартири становить 30%. «Подібну вимогу потрібно вносити на законодавчому рівні або ж на рівні документів НБУ. Це стосується автомобілів, споживчих кредитів і т.д. Повинна бути зовнішня сила, яка скаже: приходь у банк тоді, коли в тебе є така-то сума і не менше», - резюмував Б. Тимонькін.
У ході дискусії експерти висловилися за необхідність реформування вітчизняної системи виконавчого провадження, один з варіантів чого могло б бути надання можливості приватним структур працювати у цій сфері. Віктор Новіков нагадав, що в Україні вже розроблявся законопроект про приватну виконавчу службу, досвід якої є в т.ч. у Болгарії. Причому в цій країні приватна служба працює більш ефективно, аніж державна.
Як розповів Дмитро Зінков, сьогодні є кричущі випадки продажу заставного майна через виконавчу службу за 1/10 від його вартості. Банкір запевняє, що боротися з цим явище складно. «У нас є 25 областей, 25 виконавчих служб, кожна з яких працює по-своєму, в кожній області свої правила. Щоб запрацювало чинне законодавство, потрібно вибудувати вертикаль. Це завдання державного рівня. Уже потім слід дивитися, що в системі потрібно змінювати. Змінюючи ж частково правила гри, ми отримаємо повний безлад», - наголосив експерт.
За консенсус-прогнозом експертів у поточному році обсяг активів банківської системи може збільшитися на 10%, причому портфель корпоративних кредитів – на 15%.
Поделиться
Подготовил/ла SUPPORT
Заметили ошибку?

Пожалуйста, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter или Отправить ошибку

Добавить комментарий
Всего комментариев: 0
Текст содержит недопустимые символы
Осталось символов: 2000
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот комментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурная лексика, ругань Флуд Нарушение действующего законодательства Украины Оскорбление участников дискуссии Реклама Разжигание розни Признаки троллинга и провокации Другая причина Отмена Отправить жалобу ОК
Оставайтесь в курсе последних событий!
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Следить в Телеграмме