Валютное регулирование: угрозы реальные и мнимые. Пресс-релиз

14 июля 2011 в 05:46
Внедрение операций свопа – точка отсчета качественно нового этапа развития отечественной банковской системы.

Такі думки прозвучали під час засідання Фінансового прес-клубу «Валютне регулювання: загрози реальні та уявні», яке 25 травня поточного року провела ГО «Ліга фінансового розвитку» за підтримки проекту USAID «Розвиток фінансового сектору» FINREP та тижневика «Дзеркало тижня. Україна».

У дискусії взяли участь (за алфавітом): 
 
Олександр ДУБИХВІСТ,
директор департаменту управління валютними резервами Національного банку; 
 
Сергій НАУМОВ,
голова правління «Правекс-банку»;
 
Павло ЦЕТКОВСЬКИЙ
голова правління «Ерсте-банку»;
 
Олена ЩЕРБАКОВА,
директор Генерального департаменту кредитно-грошової політики Національного банку;
 
Ігор ЮШКО,
голова правління «Дочірнього банку Сбербанку Росії».
 
Позицію мас-медіа на заході презентували Олександр Дубінський («Экономические известия»), Дмитро Гриньков («Бизнес»), Дмитро Бобесюк (УНІАН), Наталія Зінець (Reuters)

Свопи як інструмент управління ліквідністю

Як зазначила в своєму виступі директор Генерального департаменту кредитно-грошової політики Національного банку Олена ЩЕРБАКОВА, ключовим завданням регулятора на сьогодні, згідно змін, внесених до ЗУ «Про Національний банк» в 2010 році, є підтримка цінової стабільності. Впровадження ж свопів представниця Нацбанку назвала важливим чинником управління ліквідністю на ринку. Вона також зауважила, що НБУ очікує активного проведення цього виду операцій, передусім, між банками. Нацбанк же братиме участь в цьому ринку за необхідності. «Ми будемо прагнути до того, щоб бенч-марк — індикатор вартості свопів - був сформований безпосередньо банками», - зауважила О. Щербакова. 
 
На думку директора Генерального департаменту кредитно-грошової політики НБУ, очікувати суттєвого притоку іноземного капіталу через запровадження своп-операцій не варто. За словами представниці Нацбанку, закордонні інвестори більше уваги звертають на рейтинги країни, рівень інфляції, ВВП тощо. Крім того, Олена ЩЕРБАКОВА звернула увагу на те, що наразі на внутрішньому ринку кошти можна залучити за меншою вартістю, ніж на зовнішньому. Тому регулятор шукає механізми для того, що гроші внутрішнього інвестора включити в інвестиційний оборот та працювали на українську економіку.  
 
Взявши слово, Олександр ДУБИХВІСТ констатував, що своп-операції де-факто проводилися на ринку до їх офіційного запровадження – через обмін депозитами між банками. Також, директор департаменту управління валютними резервами Національного банку підкреслив, що своп-операції не несуть в собі валютний ризик, натомість мають «ризики непостачання, ризик контрагента». 
 
«Якщо Національний банк буде виходити зі свопом, це буде чиста операція рефінансування. Він буде давати гривню під заставу цієї валюти. Ніякого валютного ризику немає, Нацбанк отримає різницю в курсах, яка буде відповідати різниці між процентними ставками», - наголосив О. Дубихвіст.  
 
При цьому представник Нацбанку повідомив, що регулятор оприлюднюватиме ставку, за якою буде надаватися гривня. За якою ж ставкою залучатиме валюту, залежатиме від ситуації на міжнародному ринку. Однак в будь-якому разі вона була однаковою для всіх банків.

Навколосвопові рефлексії учасників ринку

У своєму виступі Павло ЦЕТКОВСЬКИЙ акцентувався на юридичних аспектах проведення своп-операцій. За словами банкіра, наразі доволі складно оформити угоду таким чином, щоб убезпечитися від зайвих проблем при банкрутстві одного з учасників своп-операції. Крім того, існують проблеми із закриттям угод за участі в них клієнтів банків - юросіб. 
 
П. Цетковський також наголосив, що банки могли б отримати ресурс для довгострокового кредитування завдяки своп-операціям. Однак для цього потрібно, щоб НБУ забезпечив рефінансування фінустанов через низку, наприклад, шестимісячних свопів. 
 
«При цьому повинна бути плаваюча ставка по цьому кредиту. Зрозуміло, що клієнт бере на себе замість валютного ризику, який він брав до кризи, процентний ризик. Однак це питання, що краще – валютний або процентний ризик», - констатував голова правління «Ерсте-банку». 
 
На думку ж Ігоря ЮШКА, запровадження свопів – серйозний стимул для подальшого розвитку банківської системи, що сприятиме в т.ч. зниженню ставок. Водночас голова правління «Дочірнього банку Сбербанку Росії» серед іншого зауважив, що уже невдовзі може виникнути проблема надлишку валютної ліквідності. 
 
Перевагою свопу банкір назвав також те, що цей інструмент надає банкам доступ до гривневого ресурсу за відсутності валютної позиції, а також створює певний часовий запас (3-5 років), поки на ринку не з’явиться довгострокова гривнева ліквідність – до проведення пенсійної реформи. 
 
«Раніше отримати в достатній кількості ресурс гривневий раніше можна було тільки через домовленість про рефінансування в Нацбанку, а це складна і не завжди прозора процедура, яка викликала багато нарікань у минулі роки. Зробити гривню доступною також можна було, відкривши валютну позицію, – тобто продавши валюту, яка у вас є, і вже після цього проводити з гривневим ресурсом якісь операції – активне кредитування, фондовий ринок і т. д. А для банків це вкрай неприємно та непрофесійно», - зауважив І. Юшко. 
 
У своєму виступі Сергій НАУМОВ також звернув увагу на те, що своп-операції дозволять банкам не просто мати додаткову гривневу ліквідність, але й зроблять її більш довгостроковою. За словами топ-менеджера «Правекс-банку», завдяки свопам банки зможуть перекривати розриви у пасивах та активах. Причому цей інструмент – якісніший на фоні короткостроковості ресурсів міжбанку, дорожнечі на депозитному ринку та ризиків випуску бондів, вартість яких знижується. 
 
С. Наумов наголосив на необхідності активної участі Нацбанку на своп-ринку, враховуючи недостатність у всіх банків лімітів один на одного. «Я вважаю, що Нацбанк має більш активно брати участь на своп-ринку, щоб показати іншим банкам приклад, як це працює», - зауважив керівник «Правекс-банку». 

Рубль – за своп-бортом. Тимчасово?

За словами Олени Щербакової, банківські установи не мають змоги проводити на сьогодні своп-операції з російським рублем, оскільки він не входить до інвестиційної групи валют (1 група класифікатора). За словами представниці Нацбанку, основною перешкодою для включення російського рубля в цю категорію є те, що рубль не є вільноконвертованою валютою на зовнішньому ринку – більшість центробанків та МВФ не використовують її при формуванні своїх золотовалютних резервів. 
 
Однак, як повідомила О. Щербакова, НБУ аналізує можливість надання російському рублю особливого статусу, щоб дозволити банкам інвестувати в рубль на тих же умовах, що і в долари-євро. У Нацбанку розглядається, зокрема, варіант виведення цієї валюти в окрему групу. Це дозволить банкам - в першу чергу, з російським капіталом - залучати кредити в рублях. А потім - конвертувати ці гроші у гривню за допомогою своп-операцій. 
 
«У сегменті нашого ринку російський рубль буде тримати відсотків 10. Це валюта нашого основного торгового партнера, - зауважила О. Щербакова. – Ті дії, які презентовані ринку, - це якісна зміна структури валютного ринку. Робити кілька таких змін може бути не зовсім правильно. Природно, що до питання російського рублю ми будемо повертатися».
Тэги
Заметили ошибку?
Пожалуйста, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Нет комментариев
Реклама
USD 26.02
EUR 27.92
Последние новости