Глава профільного підкомітету ВРУ назвала п’ять основних зацікавлених сторін реформи містобудування

Голова підкомітету Верховної Ради з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин Ганна Бондар, яка є головою робочої групи по розробці Містобудівного кодексу, вважає, що скандальний законопроєкт №5655 хибний у загальній концепції. Про своє бачення вона розповіла в інтерв’ю парламентським аналітикам Руху ЧЕСНО Олександру Саліженку та Вікторії Олійник. 

«Не знаю, в кого виникла «геніальна» ідея щодо цієї розробки. Як у будь-якого законопроєкту, в цього є гарні та погані сторони. З хорошого – він передбачав створення страхового фонду проєктної документації. Тобто всі проєкти, розроблені бюджетним коштом, мають здаватися в архів. Також там було покращення цифровізації. Зафіксували право отримати містобудівні умови та обмеження перед проведенням архітектурного конкурсу. Але проблема цього законопроєкту в іншому – хибна загальна концепція. Автори так і не пояснили, що вони реально хочуть змінити. Навіть депутати в комітеті так і не дізналися істинних намірів авторів. А коли було внесено всі правки, текст виявився написаним урозріз із очікуваннями людей. У цьому основна проблема», – каже Бондар.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Законопроєкт 5655: ВР знов спробувала виправдатись, за спроби «засекретити» стенограми комітету Шуляк

Народний депутат назвала п’ять основних зацікавлених сторін темі містобудування:

• громадяни,
• фахівці в галузі містобудування,
• великі забудовники,
• органи місцевого самоврядування,
• центральна влада.

«Якщо вийти на вулицю і запитати українців, кого з цих гравців вони б хотіли посилити, то відповідь буде однозначною: громадян, адже саме вони живуть у цих містах і ходять вулицями. Інша частина опитаних точно зверне увагу на якість, а отже, йтиметься про посилення фахівців. Чи згадає пересічний українець про посилення ринку великого капіталу? Дуже сумніваюся. Якщо обирати між органами місцевого самоврядування й держорганами, то громадяни оберуть усе ж таки місцеву владу. Бо тут є з кого спитати, просто прийшовши до ради», – вважає Бондар.

І щодо пасажу журналістів, що «будівельний ринок, який добре функціонує, – це робочі місця, зарплати та гроші до бюджету. Тобто, як ми розуміємо, завдання держави – не знищити великих забудовників, а встановити чесні та прозорі правила гри для всіх», нардеп зазначила: «законопроєкт 5655 написаний «у іншій парадигмі» й посилює «ринок великого капіталу, який по суті є бізнес-партнером міністерства».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Чому західні девелопери не прийдуть в Україну, якщо президент підпише закон №5655

Окремо нардеп зупинилася на непрозорості ухвалення законопроєкту, зазначивши, що документ на 348 сторінок з’явився у парламентарів «дуже пізно», всі поправки автоматично та не демократично було відхилено, а стенограми тих засідань потім зникли.

«Мені важко сказати. Але я знаю точно, що ми можемо робити вже зараз: брати хороше із різних законопроєктів і втілювати», – відповіла Бондар на запитання чи підпише президент 5655.

За словами нардепа, західні партнери не втручаються у цей процес, а займають позицію спостерігачів.

«Так Європа дивиться на нас, наскільки ми подорослішали. Якщо говорити про національний менталітет, то, на моє переконання, росіяни – це малі діти, які мають образу й намагаються завдати шкоди. Українці – це підлітки, запальні й пасіонарні, але не дуже зрілі. Ми часто перебиваємо одне одного, поводимося не надто добре, обманюємо партнерів. Європейці – дорослі, вони розуміють, що не можуть нав’язати нам свій рівень і уявлення. Ми маємо до цього дорости. Та вони досить витримано, але чітко позначили свою позицію щодо 5655», – пояснила своє бачення ситуації Бондар.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Гострі кути лжереформи №5655. Без презумпції винуватості учасників будівельного ринку

Нагадаємо, у звіті про готовність України до переговорів про вступ до ЄС Європейська комісія застерегла Україну від ухвалення закону про містобудування в тому вигляді, в якому він існує зараз. В Єврокомісії вважають, що закон може призвести до безправ'я місцевих органів влади.